Псальма 73
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
1Псальма Асафова. Що за благий Бог для Ізраїля, для чистих серцем!
1Та добар је Бог Израиљу, онима који су чиста срца.
2А я — мало що ноги мої не зійшли з дороги; мало що не поховзлись стопи мої.
2А ноге моје умало не зађоше, умало не попузнуше стопала моја,
3Бо я завидував бутним людям, бачивши щасливу долю беззаконних.
3Јер се расрдих на безумнике видећи како безбожници добро живе.
4Вони бо не знають горя до самої смертї, і тїло їх добре згодоване.
4Јер не знају за невољу до саме смрти, и тело је њихово претило.
5Не зазнають нужди людської, і не бідують, як люде.
5На пословима човечијим нема их, и не муче се с другим људима.
6Тому бута — намисто їх, а насильства — одежа їх.
6Тога ради опточени су охолоћу као огрлицом, и обучени у обест као у стајаће рухо.
7Од жиру викотило їм очі, серце їх переповнене забагами.
7Од дебљине избуљено им је око, срце пуно клапе.
8Кепкують і злобно говорять про тїсноту; з висока вони гордують.
8Подсмевају се, пакосно говоре о насиљу, охоло говоре.
9Підносять уста свої до неба, а язиком проходять землю.
9Уста своја дижу у небо, и земљу пролази језик њихов.
10Тому збігаються сюди люде його, і дають їм води достатком.
10И зато се онамо навраћају неки из народа његовог, и пију воду из пуног извора.
11А вони кажуть: Чи знає Бог? Чи є знаттє у Всевишнього?
11И говоре: Како ће разабрати Бог? Зар Вишњи зна?
12Ось там беззаконники, а нема в них журби нїякої; здобувають собі багацтва.
12Па ето, ови безбожници срећни на свету умножавају богатство.
13Даремне дбав я про чистоту серця, вмивав руки мої в невинностї,
13Зар, дакле, узалуд чистим срце своје, и умивам безазленошћу руке своје,
14Що дня приймаючи гірку муку, і що ранку мою кару.
14Допадам рана сваки дан, и муке свако јутро?
15Коли б я сказав: буду ж і я так говорити, то я б спроневірився родові синів твоїх.
15Кад бих казао: Говорићу као и они, изневерио бих род синова Твојих.
16І став я думати-гадати, щоб ті речі збагнути; трудна була се для мене праця.
16И тако стадох размишљати да бих ово разумео; али то беше тешко у очима мојим.
17Аж увійшов я в сьвятиню Божу, і там зрозумів я долю їх.
17Док најпосле не уђох у светињу Божију, и дознах крај њихов.
18На ховзьких місцях ставиш їх, провалюєш їх в погибіль.
18Та на клизавом месту поставио си их, и бацаш их у пропаст!
19Як притьмом знищені вони! Конець їм; пропали вони від страшного лютування.
19Како зачас пропадају, гину, нестаје их од ненадне страхоте!
20Як сновида пробудившийся, так ти, Господи, вставши, будеш зневажати образ їх.
20Као сан, кад се човек пробуди, тако пробудивши их, Господе, у ништа обраћаш утвару њихову.
21Як серце моє кипіло, і в серединї пекло мене,
21Кад кипљаше срце моје и растрзах се у себи,
22То стуманїв я і не знав нїчого; став я скотом перед тобою.
22Тада бејах незналица и не разумевах; као живинче бијах пред Тобом.
23Та при тобі я зостався: ти взяв мене за праву руку.
23Али сам свагда код Тебе, Ти ме држиш за десну руку.
24Радою твоєю будеш мене вести, і приймеш мене в славу.
24По својој вољи водиш ме, и после ћеш ме одвести у славу.
25Кого маю в небі? І крім тебе нема для мене втїхи на землї.
25Кога имам на небу? И с Тобом ништа нећу на земљи.
26Як зотлїє тїло моє і серце моє, то скеля серця мого й доля моя — Бог по віки.
26Чезне за Тобом тело моје и срце моје; Бог је град срца мог и део мој довека.
27Бо ось, погибнуть всї, що віддалились від тебе; ти нищиш усїх, що, спроневірившись, відхиляються від тебе.
27Јер ево који одступише од Тебе, гину; Ти истребљаваш сваког који чини прељубу остављајући Тебе.
28Менї ж благо приблизитись до Бога; я покладаю надїю на Господа Бога, щоб проповідувати всї дїла твої.
28А мени је добро бити близу Бога. На Господа полажем надање своје, и казиваћу сва чудеса Твоја.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.