Псальма 73
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Synodal Translation (Синодальный перевод)
1Псальма Асафова. Що за благий Бог для Ізраїля, для чистих серцем!
1Для чего, Боже, отринул нас навсегда? возгорелся гнев Твой на овец пажити Твоей?
2А я — мало що ноги мої не зійшли з дороги; мало що не поховзлись стопи мої.
2Вспомни сонм Твой, который Ты стяжал издревле, искупил в жезл достояния Твоего, - эту гору Сион, на которой Ты веселился.
3Бо я завидував бутним людям, бачивши щасливу долю беззаконних.
3Подвигни стопы Твои к вековым развалинам: все разрушил враг во святилище.
4Вони бо не знають горя до самої смертї, і тїло їх добре згодоване.
4Рыкают враги Твои среди собраний Твоих; поставили знаки свои вместо знамений наших;
5Не зазнають нужди людської, і не бідують, як люде.
5показывали себя подобными поднимающему вверх секиру на сплетшиеся ветви дерева;
6Тому бута — намисто їх, а насильства — одежа їх.
6и ныне все резьбы в нем в один раз разрушили секирами и бердышами;
7Од жиру викотило їм очі, серце їх переповнене забагами.
7предали огню святилище Твое; совсем осквернили жилище имени Твоего;
8Кепкують і злобно говорять про тїсноту; з висока вони гордують.
8сказали в сердце своем: “разорим их совсем”,- и сожгли все места собраний Божиих на земле.
9Підносять уста свої до неба, а язиком проходять землю.
9Знамений наших мы не видим, нет уже пророка, и нет с нами, кто знал бы, доколе это будет.
10Тому збігаються сюди люде його, і дають їм води достатком.
10Доколе, Боже, будет поносить враг? вечно ли будет хулить противник имя Твое?
11А вони кажуть: Чи знає Бог? Чи є знаттє у Всевишнього?
11Для чего отклоняешь руку Твою и десницу Твою? Из среды недра Твоего порази их.
12Ось там беззаконники, а нема в них журби нїякої; здобувають собі багацтва.
12Боже, Царь мой от века, устрояющий спасение посреди земли!
13Даремне дбав я про чистоту серця, вмивав руки мої в невинностї,
13Ты расторг силою Твоею море, Ты сокрушил головы змиев в воде;
14Що дня приймаючи гірку муку, і що ранку мою кару.
14Ты сокрушил голову левиафана, отдал его в пищу людям пустыни;
15Коли б я сказав: буду ж і я так говорити, то я б спроневірився родові синів твоїх.
15Ты иссек источник и поток, Ты иссушил сильные реки.
16І став я думати-гадати, щоб ті речі збагнути; трудна була се для мене праця.
16Твой день и Твоя ночь: Ты уготовал светила и солнце;
17Аж увійшов я в сьвятиню Божу, і там зрозумів я долю їх.
17Ты установил все пределы земли, лето и зиму Ты учредил.
18На ховзьких місцях ставиш їх, провалюєш їх в погибіль.
18Вспомни же: враг поносит Господа, и люди безумные хулят имя Твое.
19Як притьмом знищені вони! Конець їм; пропали вони від страшного лютування.
19Не предай зверям душу горлицы Твоей; собрания убогих Твоих не забудь навсегда.
20Як сновида пробудившийся, так ти, Господи, вставши, будеш зневажати образ їх.
20Призри на завет Твой; ибо наполнились все мрачные места земли жилищами насилия.
21Як серце моє кипіло, і в серединї пекло мене,
21Да не возвратится угнетенный посрамлен-ным; нищий и убогий да восхвалят имя Твое.
22То стуманїв я і не знав нїчого; став я скотом перед тобою.
22Восстань, Боже, защити дело Твое, вспомни вседневное поношение Твое от безумного;
23Та при тобі я зостався: ти взяв мене за праву руку.
23не забудь крика врагов Твоих; шум восстающих против Тебя непрестанно поднимается.
24Радою твоєю будеш мене вести, і приймеш мене в славу.
no verse 24 in this text
25Кого маю в небі? І крім тебе нема для мене втїхи на землї.
no verse 25 in this text
26Як зотлїє тїло моє і серце моє, то скеля серця мого й доля моя — Бог по віки.
no verse 26 in this text
27Бо ось, погибнуть всї, що віддалились від тебе; ти нищиш усїх, що, спроневірившись, відхиляються від тебе.
no verse 27 in this text
28Менї ж благо приблизитись до Бога; я покладаю надїю на Господа Бога, щоб проповідувати всї дїла твої.
no verse 28 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.