Псальма 106
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Synodal Translation (Синодальный перевод)
1Хвалїте Господа! Прославляйте Господа, він бо благий, бо милість його по віки!
1Славьте Господа, ибо Он благ, ибо вовек милость Его!
2Хто виповість великі дїла Божі, звістить всю хвалу його?
2Так да скажут избавленные Господом, которых избавил Он от руки врага,
3Щасливий, хто за правосуддє дбає, і всякого часу творить справедливість!
3и собрал от стран, от востока и запада, от севера и моря.
4Спогадай мене, Господи, з благоволеннєм до народу твого! Завитай в мене з спасеннєм твоїм!
4Они блуждали в пустыне по безлюдному пути и не находили населенного города;
5Щоб побачити щасну долю вибраних твоїх, звеселитись радощами народу твого, хвалитись наслїддєм твоїм.
5терпели голод и жажду, душа их истаевала в них.
6Ми согрішили, як і батьки наші, жили не по правдї, творили беззаконнє.
6Но воззвали к Господу в скорби своей, и Он избавил их от бедствий их,
7Батьки наші в Египтї не зрозуміли чудес твоїх, не памятали про багацтво милосердя твого, і були впертими коло моря, коло Червоного моря.
7и повел их прямым путем, чтобы они шли к населенному городу.
8Але він спас їх задля імя свого, щоб явити потугу свою.
8Да славят Господа за милость Его и за чудные дела Его для сынов человеческих:
9І кликнув він на Червоне море, й висохло; і велїв їм переходити безоднї, як степи.
9ибо Он насытил душу жаждущую и душу алчущую исполнил благами.
10І вислобонив їх з руки ненависника, і визволив їх з руки ворога.
10Они сидели во тьме и тени смертной, окованные скорбью и железом;
11Води покрили гнобителїв їх, нї один з них не остався.
11ибо не покорялись словам Божиим и небрегли о воле Всевышнего.
12Тодї повірили вони словам його, засьпівали хвалу йому.
12Он смирил сердце их работами; они преткнулись, и не было помогающего.
13Та скоро забули дїла його, не чекали на присуд його.
13Но воззвали к Господу в скорби своей, и Он спас их от бедствий их;
14Забаглось їм ласощів в пустинї, і стали скушати Бога в пустинї.
14вывел их из тьмы и тени смертной, и расторгнул узы их.
15Тодї дав їм, чого бажали, але післав знуреннє душам їх.
15Да славят Господа за милость Его и за чудные дела Его для сынов человеческих:
16І позавидували вони в таборі Мойсейові, і Ааронові, сьвятому в Господа.
16ибо Он сокрушил врата медные и вереи железные сломил.
17Розступилась земля, і проковтнула Датана, і покрила ватагу Авирама.
17Безрассудные страдали за беззаконные пути свои и за неправды свои;
18І бухнув огонь під ватагою, і поломя пожерло беззаконних.
18от всякой пищи отвращалась душа их, и они приближались ко вратам смерти.
19Вони зробили тельця коло Гореба-гори, і покланялись перед литим творищем.
19Но воззвали к Господу в скорби своей, и Он спас их от бедствий их;
20І заміняли славу свою за подобу бика, що травою годується.
20послал слово Свое и исцелил их, и избавил их от могил их.
21Вони забули Бога, спасителя свого, що сотворив велике дїло в Египтї,
21Да славят Господа за милость Его и за чудные дела Его для сынов человеческих!
22Чудеса в країнї Хама, страшне дїло на Червоному морі.
22Да приносят Ему жертву хвалы и да возвещают о делах Его с пением!
23Тодї сказав він, що запропастив би їх, якби Мойсей, вибраний його, не стояв перед ним над проваллю, щоб відхилити ярість його від погибелї.
23Отправляющиеся на кораблях в море, производящие дела на больших водах,
24Потім відріклися землї благословенної, не повірили слову його;
24видят дела Господа и чудеса Его в пучине:
25Нарікали в шатрах своїх, на голос Господа не зважали.
25Он речет, - и восстанет бурный ветер и высоко поднимает волны его:
26Тодї, піднявши руку свою, поклявся, що трупом положить їх в пустинї,
26восходят до небес, нисходят до бездны; душа их истаевает в бедствии;
27І повалить потомство їх під ярмо народів і розсипле їх по землях.
27они кружатся и шатаются, как пьяные, и вся мудрость их исчезает.
28Пристали вони до Баал-Пегора, й їли жертви мертвих ідолів.
28Но воззвали к Господу в скорби своей, и Он вывел их из бедствия их.
29Прогнївили Бога дїлами своїми; і спала на них кара.
29Он превращает бурю в тишину, и волны умолкают.
30Тодї Пинегас, зробивши суд, умилосердив Бога, і кара минула.
30И веселятся, что они утихли, и Он приводит их к желаемой пристани.
31І полїчено йому се за справедливість з роду в рід аж по віки.
31Да славят Господа за милость Его и за чудные дела Его для сынов человеческих!
32Ще прогнївили Бога над водами Мериви; і задля них дізнав Мойсей лиха.
32Да превозносят Его в собрании народном и да славят Его в сонме старейшин!
33Бо так допекли серцю його, що нерозважно говорив устами.
33Он превращает реки в пустыню и источники вод - в сушу,
34Вони не знищили народів, про котрих говорив їм Господь;
34землю плодородную - в солончатую, за нечестие живущих на ней.
35Але помішались з народами, і навчились звичаїв їх.
35Он превращает пустыню в озеро, и землю иссохшую - в источники вод;
36Почали служити божищам їх, котрі для них сїткою стались.
36и поселяет там алчущих, и они строят город для обитания;
37Синів своїх і дочок своїх в жертву бісам приносили;
37засевают поля, насаждают виноградники, которые приносят им обильные плоды.
38Проливали кров невинну, кров синів своїх і дочок своїх, що жертвували їх божищам Канаанським; і осквернилась земля від крові.
38Он благословляет их, и они весьма размножаются, и скота их не умаляет.
39І опоганили себе дїлами своїми, і творили блуд починками своїми.
39Уменьшились они и упали от угнетения, бедствия и скорби,
40Тодї запалав гнїв Господа на нарід його, і зʼогидїло йому наслїддє його;
40Он изливает бесчестие на князей и оставляет их блуждать в пустыне, где нет путей.
41Віддав їх в руки народам, і їх ненавидники панували над ними.
41Бедного же извлекает из бедствия и умножает род его, как стада овец.
42Вороги їх гнобили їх, і вони були поневолені під рукою їх.
42Праведники видят сие и радуются, а всякое нечестие заграждает уста свои.
43Часто спасав він їх; вони ж гнївили його радою своєю, і падали за несправедливість свою.
43Кто мудр, тот заметит сие и уразумеет милость Господа.
44Але він зглянув на їх неволю, як почув моленнє їх;
no verse 44 in this text
45І згадав він заповіт свій з ними, і жаль йому стало по великостї милосердя його.
no verse 45 in this text
46І дав їм знайти милосердє в усїх, що в полон їх забрали.
no verse 46 in this text
47Спаси нас, Господи Боже наш, і збери нас до купи зпоміж народів, щоб могли прославляти сьвяте імя твоє, і хвалитись славою тоєю. Благословен Господь, Бог Ізраїля, по віки! І нехай скаже весь нарід: Амінь! Аллилуя!
no verse 47 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.