Псальма 106
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Хвалїте Господа! Прославляйте Господа, він бо благий, бо милість його по віки!
1Лэудаць пе Домнул! Лэудаць пе Домнул, кэч есте бун, кэч ындураря Луй цине ын вечь!
2Хто виповість великі дїла Божі, звістить всю хвалу його?
2Чине ва путя спуне испрэвиле мэреце але Домнулуй? Чине ва путя вести тоатэ лауда Луй?
3Щасливий, хто за правосуддє дбає, і всякого часу творить справедливість!
3Фериче де чей че пэзеск Леӂя, де чей че ынфэптуеск дрептатя ын орьче време!
4Спогадай мене, Господи, з благоволеннєм до народу твого! Завитай в мене з спасеннєм твоїм!
4Аду-Ць аминте де мине, Доамне, ын бунэвоинца Та пентру попорул Тэу! Аду-Ць аминте де мине ши дэ-й ажуторул Тэу,
5Щоб побачити щасну долю вибраних твоїх, звеселитись радощами народу твого, хвалитись наслїддєм твоїм.
5ка сэ вэд феричиря алешилор Тэй, сэ мэ букур де букурия попорулуй Тэу ши сэ мэ лауд ку моштениря Та!
6Ми согрішили, як і батьки наші, жили не по правдї, творили беззаконнє.
6Ной ам пэкэтуит ка ши пэринций ноштри, ам сэвыршит нелеӂюиря, ам фэкут рэу.
7Батьки наші в Египтї не зрозуміли чудес твоїх, не памятали про багацтво милосердя твого, і були впертими коло моря, коло Червоного моря.
7Пэринций ноштри ын Еӂипт н-ау луат аминте ла минуниле Тале, ну шь-ау адус аминте де мулцимя ындурэрилор Тале ши ау фост неаскултэторь ла маре, ла Маря Рошие.
8Але він спас їх задля імя свого, щоб явити потугу свою.
8Дар Ел й-а скэпат дин причина Нумелуй Луй, ка сэ-Шь арате путеря.
9І кликнув він на Червоне море, й висохло; і велїв їм переходити безоднї, як степи.
9А мустрат Маря Рошие, ши еа с-а ускат; ши й-а трекут прин адынкурь ка принтр-ун пустиу.
10І вислобонив їх з руки ненависника, і визволив їх з руки ворога.
10Й-а скэпат дин мына челуй че-й ура ши й-а избэвит дин мына врэжмашулуй.
11Води покрили гнобителїв їх, нї один з них не остався.
11Апеле ау акоперит пе потривничий лор. Н-а рэмас унул мэкар дин ей.
12Тодї повірили вони словам його, засьпівали хвалу йому.
12Атунч, ей ау крезут ын кувинтеле Луй ши ау кынтат лауделе Луй.
13Та скоро забули дїла його, не чекали на присуд його.
13Дар ау уйтат курынд лукрэриле Луй ши н-ау аштептат ымплиниря планурилор Луй,
14Забаглось їм ласощів в пустинї, і стали скушати Бога в пустинї.
14чи й-а апукат пофта ын пустиу ши ау испитит пе Думнезеу ын пустиетате.
15Тодї дав їм, чого бажали, але післав знуреннє душам їх.
15Ел ле-а дат че черяу, дар а тримис о молимэ принтре ей.
16І позавидували вони в таборі Мойсейові, і Ааронові, сьвятому в Господа.
16Ын табэрэ ау фост ӂелошь пе Мойсе ши пе Аарон, сфынтул Домнулуй.
17Розступилась земля, і проковтнула Датана, і покрила ватагу Авирама.
17Атунч с-а дескис пэмынтул ши а ынгицит пе Датан ши с-а ынкис дясупра четей луй Абирам.
18І бухнув огонь під ватагою, і поломя пожерло беззаконних.
18Фокул ле-а апринс чата ши флакэра а мистуит пе чей рэй.
19Вони зробили тельця коло Гореба-гори, і покланялись перед литим творищем.
19Ау фэкут ун вицел ын Хореб. С-ау ынкинат ынаинтя унуй кип турнат
20І заміняли славу свою за подобу бика, що травою годується.
20ши ау скимбат Слава лор пе кипул унуй боу, каре мэнынкэ ярбэ.
21Вони забули Бога, спасителя свого, що сотворив велике дїло в Египтї,
21Ау уйтат пе Думнезеу, Мынтуиторул лор, каре фэкусе лукрурь марь ын Еӂипт,
22Чудеса в країнї Хама, страшне дїло на Червоному морі.
22минунь ын цара луй Хам, семне минунате ла Маря Рошие.
23Тодї сказав він, що запропастив би їх, якби Мойсей, вибраний його, не стояв перед ним над проваллю, щоб відхилити ярість його від погибелї.
23Ши Ел а ворбит сэ-й нимичяскэ, дар Мойсе, алесул Сэу, а стат ла мижлок ынаинтя Луй, ка сэ-Л абатэ де ла мыния Луй ши сэ-Л опряскэ сэ-й нимичяскэ.
24Потім відріклися землї благословенної, не повірили слову його;
24Ей ау несокотит цара десфэтэрилор; н-ау крезут ын Кувынтул Домнулуй,
25Нарікали в шатрах своїх, на голос Господа не зважали.
25чи ау кыртит ын кортуриле лор ши н-ау аскултат де гласул Луй.
26Тодї, піднявши руку свою, поклявся, що трупом положить їх в пустинї,
26Атунч, Ел а ридикат мына ши а журат кэ-й ва фаче сэ кадэ ын пустиу,
27І повалить потомство їх під ярмо народів і розсипле їх по землях.
27кэ ле ва доборы сэмынца принтре нямурь ши-й ва ымпрэштия ын мижлокул цэрилор.
28Пристали вони до Баал-Пегора, й їли жертви мертвих ідолів.
28Ей с-ау алипит де Баал-Пеор ши ау мынкат вите жертфите морцилор.
29Прогнївили Бога дїлами своїми; і спала на них кара.
29Ау мыният астфел пе Домнул прин фаптеле лор ши о урӂие а избукнит ынтре ей.
30Тодї Пинегас, зробивши суд, умилосердив Бога, і кара минула.
30Дар Финеас с-а скулат ши а фэкут жудекатэ ши, астфел, урӂия с-а оприт.
31І полїчено йому се за справедливість з роду в рід аж по віки.
31Лукрул ачеста й-а фост сокотит ка о старе де неприхэнире дин ням ын ням, пе вечие.
32Ще прогнївили Бога над водами Мериви; і задля них дізнав Мойсей лиха.
32Ей ау мыният пе Домнул ла апеле Мериба ши Мойсе а фост педепсит дин причина лор.
33Бо так допекли серцю його, що нерозважно говорив устами.
33Кэч с-ау рэзврэтит ымпотрива Духулуй Луй, ши Мойсе а ворбит ын кип ушуратик ку бузеле.
34Вони не знищили народів, про котрих говорив їм Господь;
34Ей н-ау нимичит попоареле пе каре ле порунчисе Домнул сэ ле нимичяскэ,
35Але помішались з народами, і навчились звичаїв їх.
35чи с-ау аместекат ку нямуриле ши ау ынвэцат фаптеле лор,
36Почали служити божищам їх, котрі для них сїткою стались.
36ау служит идолилор лор, каре ау фост о курсэ пентру ей.
37Синів своїх і дочок своїх в жертву бісам приносили;
37Шь-ау жертфит фиий ши фийчеле ла идоль,
38Проливали кров невинну, кров синів своїх і дочок своїх, що жертвували їх божищам Канаанським; і осквернилась земля від крові.
38ау вэрсат сынӂе невиноват, сынӂеле фиилор ши фийчелор лор, пе каре й-ау жертфит идолилор дин Канаан, ши цара а фост спуркатэ астфел прин оморурь.
39І опоганили себе дїлами своїми, і творили блуд починками своїми.
39С-ау спуркат прин фаптеле лор, с-ау десфрынат прин фаптеле лор.
40Тодї запалав гнїв Господа на нарід його, і зʼогидїло йому наслїддє його;
40Атунч, Домнул С-а апринс де мыние ымпотрива попорулуй Сэу ши а урыт моштениря Луй.
41Віддав їх в руки народам, і їх ненавидники панували над ними.
41Й-а дат ын мыниле нямурилор, чей че ый урау ау стэпынит песте ей,
42Вороги їх гнобили їх, і вони були поневолені під рукою їх.
42врэжмаший лор й-ау асуприт ши ау фост смериць суб путеря лор.
43Часто спасав він їх; вони ж гнївили його радою своєю, і падали за несправедливість свою.
43Ел де май мулте орь й-а избэвит, дар ей с-ау арэтат неаскултэторь ын плануриле лор ши ау ажунс ненорочиць прин нелеӂюиря лор.
44Але він зглянув на їх неволю, як почув моленнє їх;
44Дар Ел ле-а вэзут стрымтораря кынд ле-а аузит стригэтеле.
45І згадав він заповіт свій з ними, і жаль йому стало по великостї милосердя його.
45Шь-а адус аминте де легэмынтул Сэу ши а авут милэ де ей дупэ бунэтатя Луй чя маре:
46І дав їм знайти милосердє в усїх, що в полон їх забрали.
46а стырнит пентру ей мила тутурор челор че-й циняу приншь де рэзбой.
47Спаси нас, Господи Боже наш, і збери нас до купи зпоміж народів, щоб могли прославляти сьвяте імя твоє, і хвалитись славою тоєю. Благословен Господь, Бог Ізраїля, по віки! І нехай скаже весь нарід: Амінь! Аллилуя!
47Скапэ-не, Доамне, Думнезеул ностру, ши стрынӂе-не дин мижлокул нямурилор, ка сэ лэудэм Нумеле Тэу чел сфынт ши сэ не фэлим ку лауда Та!
no verse 48 in this text
48Бинекувынтат сэ фие Домнул Думнезеул луй Исраел, дин вешничие ын вешничие! Ши тот попорул сэ зикэ: „Амин! Лэудаць пе Домнул!”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.