Псальма 106
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
1Хвалїте Господа! Прославляйте Господа, він бо благий, бо милість його по віки!
1Хвалите Господа, јер је добар, јер је довека милост Његова.
2Хто виповість великі дїла Божі, звістить всю хвалу його?
2Ко ће исказати силу Господњу? Испричати сву славу Његову?
3Щасливий, хто за правосуддє дбає, і всякого часу творить справедливість!
3Благо онима који држе истину и творе право свагда!
4Спогадай мене, Господи, з благоволеннєм до народу твого! Завитай в мене з спасеннєм твоїм!
4Опомени ме се, Господе, по својој милости к народу свом; походи ме помоћу својом,
5Щоб побачити щасну долю вибраних твоїх, звеселитись радощами народу твого, хвалитись наслїддєм твоїм.
5Да бих видео у добру изабране Твоје, веселио се у весељу народа Твог, хвалио се заједно с наследством Твојим.
6Ми согрішили, як і батьки наші, жили не по правдї, творили беззаконнє.
6Згрешисмо с оцима својим, постасмо кривци, безаконици.
7Батьки наші в Египтї не зрозуміли чудес твоїх, не памятали про багацтво милосердя твого, і були впертими коло моря, коло Червоного моря.
7Оци наши у Мисиру не разумеше чудеса Твојих, не опомињаше се великих милости Твојих, и викаше крај мора, крај Црвеног Мора.
8Але він спас їх задля імя свого, щоб явити потугу свою.
8Али им Он поможе имена свог ради, да би показао силу своју.
9І кликнув він на Червоне море, й висохло; і велїв їм переходити безоднї, як степи.
9Запрети Црвеном Мору, и пресахну; и преведе их преко бездане као преко пустиње;
10І вислобонив їх з руки ненависника, і визволив їх з руки ворога.
10И сачува их од руке ненавидникове, и избави их из руке непријатељеве.
11Води покрили гнобителїв їх, нї один з них не остався.
11Покри вода непријатеље њихове, ниједан од њих не оста.
12Тодї повірили вони словам його, засьпівали хвалу йому.
12Тада вероваше речима Његовим, и певаше Му хвалу.
13Та скоро забули дїла його, не чекали на присуд його.
13Али брзо заборавише дела Његова, и не почекаше воље Његове.
14Забаглось їм ласощів в пустинї, і стали скушати Бога в пустинї.
14Полакомише се у пустињи, и стадоше кушати Бога у земљи где се не живи.
15Тодї дав їм, чого бажали, але післав знуреннє душам їх.
15Он испуни молбу њихову, али посла погибао на душу њихову.
16І позавидували вони в таборі Мойсейові, і Ааронові, сьвятому в Господа.
16Позавидеше Мојсију и Арону, ког беше Господ осветио.
17Розступилась земля, і проковтнула Датана, і покрила ватагу Авирама.
17Раседе се земља, и прождре Датана и затрпа чету Авиронову.
18І бухнув огонь під ватагою, і поломя пожерло беззаконних.
18И спали огањ чету њихову, и пламен сажеже безбожнике.
19Вони зробили тельця коло Гореба-гори, і покланялись перед литим творищем.
19Начинише теле код Хорива, и клањаху се кипу.
20І заміняли славу свою за подобу бика, що травою годується.
20Мењаху славу своју на прилику вола, који једе траву.
21Вони забули Бога, спасителя свого, що сотворив велике дїло в Египтї,
21Заборавише Бога, Спаситеља свог, који је учинио велика дела у Мисиру,
22Чудеса в країнї Хама, страшне дїло на Червоному морі.
22Дивна у земљи Хамовој, страшна на Црвеном Мору.
23Тодї сказав він, що запропастив би їх, якби Мойсей, вибраний його, не стояв перед ним над проваллю, щоб відхилити ярість його від погибелї.
23И хтеде их истребити, да Мојсије изабраник Његов не стаде као у раселини пред Њим, и не одврати јарост Његову да их не истреби.
24Потім відріклися землї благословенної, не повірили слову його;
24После не марише за земљу жељену, не вероваше речи Његовој.
25Нарікали в шатрах своїх, на голос Господа не зважали.
25Побунише се у шаторима својим, не слушаше глас Господњи.
26Тодї, піднявши руку свою, поклявся, що трупом положить їх в пустинї,
26И Он подиже руку своју на њих, да их побије у пустињи,
27І повалить потомство їх під ярмо народів і розсипле їх по землях.
27Да побије племе њихово међу народима, и расеје их по земљама.
28Пристали вони до Баал-Пегора, й їли жертви мертвих ідолів.
28И присташе за Велфегором, и једоше принесено на жртву мртвима.
29Прогнївили Бога дїлами своїми; і спала на них кара.
29И расрдише Бога делима својим, и удари у њих погибао.
30Тодї Пинегас, зробивши суд, умилосердив Бога, і кара минула.
30И устаде Финес, и умилостиви, и престаде погибао.
31І полїчено йому се за справедливість з роду в рід аж по віки.
31И то му се прими у правду, од колена до колена довека.
32Ще прогнївили Бога над водами Мериви; і задля них дізнав Мойсей лиха.
32И разгневише Бога на води Мериви, и Мојсије пострада њих ради;
33Бо так допекли серцю його, що нерозважно говорив устами.
33Јер дотужише духу његовом, и погреши устима својим.
34Вони не знищили народів, про котрих говорив їм Господь;
34Не истребише народе, за које им је Господ рекао;
35Але помішались з народами, і навчились звичаїв їх.
35Него се помешаше с незнабошцима, и научише дела њихова.
36Почали служити божищам їх, котрі для них сїткою стались.
36Стадоше служити идолима њиховим, и они им бише замка.
37Синів своїх і дочок своїх в жертву бісам приносили;
37Синове своје и кћери своје приносише на жртву ђаволима.
38Проливали кров невинну, кров синів своїх і дочок своїх, що жертвували їх божищам Канаанським; і осквернилась земля від крові.
38Проливаше крв праву; крв синова својих и кћери својих, које приношаху на жртву идолима хананским, и оскврни се земља крвним делима.
39І опоганили себе дїлами своїми, і творили блуд починками своїми.
39Оскврнише себе делима својим, и чинише прељубу поступањем својим.
40Тодї запалав гнїв Господа на нарід його, і зʼогидїло йому наслїддє його;
40И плану гнев Господњи на народ Његов, и омрзну Му део Његов.
41Віддав їх в руки народам, і їх ненавидники панували над ними.
41И предаде их у руке незнабожачке, и ненавидници њихови стадоше господарити над њима.
42Вороги їх гнобили їх, і вони були поневолені під рукою їх.
42Досађиваше им непријатељи њихови, и они бише покорени под власт њихову.
43Часто спасав він їх; вони ж гнївили його радою своєю, і падали за несправедливість свою.
43Много их је пута избављао, али Га они срдише намерама својим, и бише поништени за безакоње своје.
44Але він зглянув на їх неволю, як почув моленнє їх;
44Али Он погледа на невољу њихову, чувши тужњаву њихову,
45І згадав він заповіт свій з ними, і жаль йому стало по великостї милосердя його.
45И опомену се завета свог с њима, и покаја се по великој милости својој;
46І дав їм знайти милосердє в усїх, що в полон їх забрали.
46И учини, те их стадоше жалити сви који их беху заробили.
47Спаси нас, Господи Боже наш, і збери нас до купи зпоміж народів, щоб могли прославляти сьвяте імя твоє, і хвалитись славою тоєю. Благословен Господь, Бог Ізраїля, по віки! І нехай скаже весь нарід: Амінь! Аллилуя!
47Спаси нас, Господе Боже наш, и покупи нас из незнабожаца, да славимо свето име Твоје, да се хвалимо Твојом славом!
no verse 48 in this text
48Благословен Господ Бог Израиљев од века и довека! И сав народ нека каже: Амин! Алилуја!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.