Псальма
Chapter 105
Kulish and Puluj Bible (…
vs Daničić–Karadžić B…
Aa
Text size
Line width
Verse numbers

Псальма 105

Kulish and Puluj Bible (1905)
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
1Прославляйте Господа, призивайте імя його, звіщайте між народами дїла його!
1Хвалите Господа; гласите име Његово; јављајте по народима дела Његова.
2Сьпівайте йому, похвальні піснї сьпівайте йому, про всї чудесні творива його думайте-гадайте!
2Певајте Му и славите Га; казујте сва чудеса Његова.
3Хвалїтесь імям його сьвятим! Нехай радується серце тих, що шукають Господа!
3Хвалите се светим именом Његовим; нек се весели срце оних који траже Господа.
4Шукайте Господа і силу його, шукайте пильно лице його!
4Тражите Господа и силу Његову, тражите лице Његово без престанка.
5Згадайте чудеса його, що творив їх, чудесні знамена й присуди уст його!
5Памтите чудеса Његова која је учинио, знаке Његове и судове уста Његових.
6Ти, сїмя Авраама, слуги його, ви сини Якова, вибрані його!
6Семе Аврамово слуге су Његове, синови Јаковљеви изабрани Његови.
7Він, Господь, Бог наш; суди його по всїй землї.
7Он је Господ Бог наш, по свој су земљи судови Његови.
8Вічно памятає він заповіт свій, те слово, що заповів для тисяча родів.
8Памти увек завет свој, реч, коју је дао на хиљаду колена.
9Свій заповіт з Авраамом і свою клятву, котрою перед Ізааком клявся;
9Шта је заветовао Авраму, и за шта се клео Исаку.
10І поставив її законом Якову, вічним заповітом Ізраїлеві,
10То је поставио Јакову за закон, и Израиљу за завет вечни,
11Глаголючи: Дам тобі землю Канаанську, як пай наслїддя вашого;
11Говорећи: Теби ћу дати земљу хананску у наследни део.
12Як була їх ще мала горстка, дуже мала, а між ними чужі,
12Тада их још беше мало на број, беше их мало, и беху дошљаци.
13І як вони від народу до народу переходили, з одного царства до другого люду.
13Иђаху од народа до народа, из једног царства к другом племену.
14Він не допустив нїкому робити їм кривду, і карав за них царів:
14Не даде никоме да им науди, и караше за њих цареве:
15Не доторкайтесь моїх помазанників, і не творіть злого пророкам моїм!
15„Не дирајте у помазанике моје, и пророцима мојим не чините зла.”
16І призвав він голод на тую землю; поломив всяке хлїбне стебло.
16И пусти глад на ону земљу; и потре сав хлеб што је за храну.
17Післав перед ними чоловіка, проданого, як невільника, Йосифа.
17Посла пред њима човека; у робље продан би Јосиф.
18Кайданами сковали його ноги; життє його було в желїзних путах,
18Оковима стегоше ноге његове, гвожђе тишташе душу његову,
19Аж поки сповнилось слово його; слово Господнє явило чистоту його.
19Док се стече реч његова, и реч Господња прослави га.
20Післав царь, і випустив його владика народів, і вислобонив його;
20Посла цар и одреши га; господар над народима, и пусти га.
21Поставив його господарем над своїм домом, і правительом над усїм маєтком своїм.
21Постави га господарем над домом својим, и заповедником над свим што имаше.
22Щоб князїв його здержував, як знає; і старших його розуму навчав.
22Да влада над кнезовима његовим по својој вољи, и старешине његове уразумљује.
23Прийшов Ізраїль до Египту, і Яков осївся в землї Хама.
23Тада дође Израиљ у Мисир, и Јаков се пресели у земљу Хамову.
24І розмножив дуже Бог людей своїх, і зробив їх сильнїйшими над їх гнобителями.
24И намножи Бог народ свој и учини га јачег од непријатеља његових.
25Допустив же серцю їх ненавидїти нарід його, видумувати напастї проти слуг його.
25Преврну се срце њихово те омрзнуше на народ Његов, и чинише лукавство слугама Његовим.
26Післав він Мойсея, слугу свого, Аарона, що вибрав собі його.
26Посла Мојсија, слугу свог, Арона изабраника свог.
27Вони творили між ними знамена його і чудеса в землї Хамовій:
27Показаше међу њима чудотворну силу Његову и знаке Његове у земљи Хамовој.
28Наслав темряву і стало темно, і не противились слову його.
28Пусти мрак и замрачи, и не противише се речи Његовој.
29Перемінив воду на кров, і поморив всю рибу їх.
29Претвори воду њихову у крв, и помори рибу њихову.
30Закишіло в країнї від жаб, у дворах царських.
30Провре земља њихова жабама, и клети царева њихових.
31Сказав він, і роями взялись песячі мухи і комарі у всїх гряницях їх.
31Рече, и дођоше бубине, уши по свим крајевима њиховим.
32Наслав на них град замість дощу, огонь палящий на землю їх;
32Место дажда посла на њих град, живи огањ на земљу њихову.
33Побив виноград і фіґове дерево, і поломив деревину в країнї їх.
33И поби чокоте њихове и смокве њихове, и потре дрвета у крајевима њиховим.
34Сказав, і прийшла сарана і гусениця, тьма тьмою.
34Рече, и дођоше скакавци и гусенице небројене;
35І пожерли все, що було зелене в країнї їх, і плоди на полі їх пожерли.
35И изједоше сву траву по земљи њиховој, и поједоше род у пољу њихову.
36І повбивав всякий перворід в країнї їх, первенцїв всієї сили їх.
36И поби све првенце у земљи њиховој, првине сваког труда њиховог.
37Випровадив їх з сріблом та золотом, і не було недужого між поколїннями їх.
37Изведе Израиљце са сребром и златом, и не беше сустала у племенима њиховим.
38Зрадїв Египет, як вони вийшли; бо обняв їх страх перед ними.
38Обрадова се Мисир изласку њиховом, јер страх њихов беше на њ пао.
39Він простер хмару, як покривало, й огонь, щоб ніч осьвітити.
39Разастре им облак за покривач, и огањ да светли ноћу.
40Забажали, і перепелиць післав їм, і хлїбом з неба ситив їх.
40Молише, и посла им препелице, и хлебом их небеским храни.
41Розколов скелю і ринула вода, й клекотїла рікою по спеченій землї.
41Отвори камен и протече вода, реке протекоше по сувој пустињи.
42Бо згадав сьвяте слово своє до Авраама, слуги свого;
42Јер се опомињаше свете речи своје к Авраму, слузи свом.
43І випровадив нарід свій з радощами, з торжеством вибраних своїх.
43И изведе народ свој у радости, избране своје у весељу.
44І дав їм землї народів, і забрали в займи труд людей.
44И даде им земљу народа и труд туђинаца у наследство.
45Щоб заповідї його сповняли й закони його хоронили. Аллилуя!
45Да би чували заповести Његове, и законе Његове пазили. Алилуја.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.