Псальма 105
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1Прославляйте Господа, призивайте імя його, звіщайте між народами дїла його!
1Alleluia. Give glory to the Lord, for he is good: for his mercy endureth for ever.
2Сьпівайте йому, похвальні піснї сьпівайте йому, про всї чудесні творива його думайте-гадайте!
2Who shall declare the powers of the Lord? who shall set forth all his praises?
3Хвалїтесь імям його сьвятим! Нехай радується серце тих, що шукають Господа!
3Blessed are they that keep judgment, and do justice at all times.
4Шукайте Господа і силу його, шукайте пильно лице його!
4Remember us, O Lord, in the favour of thy people: visit us with thy salvation.
5Згадайте чудеса його, що творив їх, чудесні знамена й присуди уст його!
5That we may see the good of thy chosen, that we may rejoice in the joy of thy nation: that thou mayst be praised with thy inheritance.
6Ти, сїмя Авраама, слуги його, ви сини Якова, вибрані його!
6We have sinned with our fathers: we have acted unjustly, we have wrought iniquity.
7Він, Господь, Бог наш; суди його по всїй землї.
7Our fathers understood not thy wonders in Egypt: they remembered not the multitude of thy mercies: And they provoked to wrath going up to the sea, even the Red Sea.
8Вічно памятає він заповіт свій, те слово, що заповів для тисяча родів.
8And he saved them for his own name’s sake: that he might make his power known.
9Свій заповіт з Авраамом і свою клятву, котрою перед Ізааком клявся;
9And he rebuked the Red Sea, and it was dried up: and he led them through the depths, as in a wilderness.
10І поставив її законом Якову, вічним заповітом Ізраїлеві,
10And he saved them from the hand of them that hated them: and he redeemed them from the hand of the enemy.
11Глаголючи: Дам тобі землю Канаанську, як пай наслїддя вашого;
11And the water covered them that afflicted them: there was not one of them left.
12Як була їх ще мала горстка, дуже мала, а між ними чужі,
12And they believed his words: and they sang his praises.
13І як вони від народу до народу переходили, з одного царства до другого люду.
13They had quickly done, they forgot his works: and they waited not for his counsels.
14Він не допустив нїкому робити їм кривду, і карав за них царів:
14And they coveted their desire in the desert: and they tempted God in the place without water.
15Не доторкайтесь моїх помазанників, і не творіть злого пророкам моїм!
15And he gave them their request: and sent fulness into their souls.
16І призвав він голод на тую землю; поломив всяке хлїбне стебло.
16And they provoked Moses in the camp, Aaron the holy one of the Lord.
17Післав перед ними чоловіка, проданого, як невільника, Йосифа.
17The earth opened and swallowed up Dathan: and covered the congregation of Abiron.
18Кайданами сковали його ноги; життє його було в желїзних путах,
18And a fire was kindled in their congregation: the flame burned the wicked.
19Аж поки сповнилось слово його; слово Господнє явило чистоту його.
19They made also a calf in Horeb: and they adored the graven thing.
20Післав царь, і випустив його владика народів, і вислобонив його;
20And they changed their glory into the likeness of a calf that eateth grass.
21Поставив його господарем над своїм домом, і правительом над усїм маєтком своїм.
21They forgot God, who saved them, who had done great things in Egypt,
22Щоб князїв його здержував, як знає; і старших його розуму навчав.
22Wondrous works in the land of Cham: terrible things in the Red Sea.
23Прийшов Ізраїль до Египту, і Яков осївся в землї Хама.
23And he said that he would destroy them: had not Moses his chosen stood before him in the breach: To turn away his wrath, lest he should destroy them.
24І розмножив дуже Бог людей своїх, і зробив їх сильнїйшими над їх гнобителями.
24And they set at nought the desirable land. They believed not his word,
25Допустив же серцю їх ненавидїти нарід його, видумувати напастї проти слуг його.
25And they murmured in their tents: they hearkened not to the voice of the Lord.
26Післав він Мойсея, слугу свого, Аарона, що вибрав собі його.
26And he lifted up his hand over them: to overthrow them in the desert;
27Вони творили між ними знамена його і чудеса в землї Хамовій:
27And to cast down their seed among the nations, and to scatter them in the countries.
28Наслав темряву і стало темно, і не противились слову його.
28They also were initiated to Beelphegor: and ate the sacrifices of the dead.
29Перемінив воду на кров, і поморив всю рибу їх.
29And they provoked him with their inventions: and destruction was multiplied among them.
30Закишіло в країнї від жаб, у дворах царських.
30Then Phinees stood up, and pacified him: and the slaughter ceased.
31Сказав він, і роями взялись песячі мухи і комарі у всїх гряницях їх.
31And it was reputed to him unto justice, to generation and generation for evermore.
32Наслав на них град замість дощу, огонь палящий на землю їх;
32They provoked him also at the waters of contradiction: and Moses was afflicted for their sakes:
33Побив виноград і фіґове дерево, і поломив деревину в країнї їх.
33Because they exasperated his spirit. And he distinguished with his lips.
34Сказав, і прийшла сарана і гусениця, тьма тьмою.
34They did not destroy the nations of which the Lord spoke unto them.
35І пожерли все, що було зелене в країнї їх, і плоди на полі їх пожерли.
35And they were mingled among the heathens, and learned their works:
36І повбивав всякий перворід в країнї їх, первенцїв всієї сили їх.
36And served their idols, and it became a stumblingblock to them.
37Випровадив їх з сріблом та золотом, і не було недужого між поколїннями їх.
37And they sacrificed their sons, and their daughters to devils.
38Зрадїв Египет, як вони вийшли; бо обняв їх страх перед ними.
38And they shed innocent blood: the blood of their sons and of their daughters which they sacrificed to the idols of Chanaan. And the land was polluted with blood,
39Він простер хмару, як покривало, й огонь, щоб ніч осьвітити.
39And was defiled with their works: and they went aside after their own inventions.
40Забажали, і перепелиць післав їм, і хлїбом з неба ситив їх.
40And the Lord was exceedingly angry with his people: and he abhorred his inheritance.
41Розколов скелю і ринула вода, й клекотїла рікою по спеченій землї.
41And he delivered them into the hands of the nations: and they that hated them had dominion over them.
42Бо згадав сьвяте слово своє до Авраама, слуги свого;
42And their enemies afflicted them: and they were humbled under their hands:
43І випровадив нарід свій з радощами, з торжеством вибраних своїх.
43Many times did he deliver them. But they provoked him with their counsel: and they were brought low by their iniquities.
44І дав їм землї народів, і забрали в займи труд людей.
44And he saw when they were in tribulation: and he heard their prayer.
45Щоб заповідї його сповняли й закони його хоронили. Аллилуя!
45And he was mindful of his covenant: and repented according to the multitude of his mercies.
no verse 46 in this text
46And he gave them unto mercies, in the sight of all those that had made them captives.
no verse 47 in this text
47Save us, O Lord, our God: and gather us from among nations: That we may give thanks to thy holy name, and may glory in thy praise.
no verse 48 in this text
48Blessed be the Lord the God of Israel, from everlasting to everlasting: and let all the people say: So be it, so be it.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.