Псальма 41
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1Проводиреві хора. Псальма Давидова. Щасливий, хто про вбогих дбає! В день нещастя спасе його Господь.
1Unto the end, understanding for the sons of Core.
2Господь заступить його і сохранить життє його; він буде на землї щасливий, і ти не віддаси його в руки ворогам зажертим.
2As the hart panteth after the fountains of water; so my soul panteth after thee, O God.
3Піддержить його Господь на смертному ложі; цїле лїговиско його переміняєш в недузї його.
3My soul hath thirsted after the strong living God; when shall I come and appear before the face of God?
4Я сказав: Господи, змилуйся надо мною! Сцїли душу мою, бо согрішив я проти тебе.
4My tears have been any bread day and night, whilst it is said to me daily: Where is thy God?
5Вороги мої розказують лихі речі проти мене: Коли згине він і пропаде імя його?
5These things I remembered, and poured out my soul in me: for I shall go over into the place of the wonderful tabernacle, even to the house of God: With the voice of joy and praise; the noise of one feasting.
6Хто прийде побачитись зо мною, той говорить лукаво; таїть зло в серцї, а, вийшовши, говорить.
6Why art thou sad, O my soul? and why dost thou trouble me? Hope in God, for I will still give praise to him: the salvation of my countenance,
7Між собою виговорюють проти мене всї ненависники мої; видумують зло проти мене:
7And my God. My soul is troubled within myself: therefore will I remember thee from the land of Jordan and Hermoniim, from the little hill.
8Прийшов конець його; і як повалився, то вже більш не встане.
8Deep calleth on deep, at the noise of thy flood-gates. All thy heights and thy billows have passed over me.
9Навіть чоловік, що мирно жив зо мною, котрому давав я віру, котрий хлїбом моїм живився, той піднїс пяту проти мене.
9In the daytime the Lord hath commanded his mercy; and a canticle to him in the night. With me is prayer to the God of my life.
10Ти ж, Господи, змилуйся надо мною і підійми мене, щоб я відплатив їм!
10I will say to God: Thou art my support. Why hast thou forgotten me? and why go I mourning, whilst my enemy afflicteth me?
11Що ти вподобав мене, дознаюсь після того, як ворог мій не буде втїшатись надо мною.
11Whilst my bones are broken, my enemies who trouble me have reproached me; Whilst they say to me day be day: Where is thy God?
12Мене ж ти сохраниш задля чистоти моєї, і поставиш мене перед тобою на віки.
12Why art thou cast down, O my soul? and why dost thou disquiet me? Hope thou in God, for I will still give praise to him: the salvation of my countenance, and my God.
13Благословен будь, Господи, Боже Ізраїля, від віка до віка! Нехай так буде, амінь!
no verse 13 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.