Псальма 40
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1Проводиреві хора. Псальма Давидова. Терпеливо дожидав я Господа, і він нахилився до мене; вислухав молитву мою.
1Unto the end, a psalm for David himself.
2Він випровадив мене з погибельної пропастї, з болотнистого багна; і поставив ноги мої на скалу, і утвердив кроки мої;
2Blessed is he that understandeth concerning the needy and the poor: the Lord will deliver him in the evil day.
3А в уста мої вложив нову пісню, псальму Господеві нашому. Побачать многі, побояться і вповати муть на Господа.
3The Lord preserve him and give him life, and make him blessed upon the earth: and deliver him not up to the will of his enemies.
4Щаслив чоловік, йому же Господь надїя, і котрий не пристає до гордовитих і тих, що до брехнї прихиляються.
4The Lord help him on his bed of sorrow: thou hast turned all his couch in his sickness.
5Многі чудеса твої явив єси, Господи, Боже мій, і помисли твої про нас; нїхто не зможе розказати про них. Як би хотїв я звістити і розповісти, то за багацько їх, щоб їх полїчити.
5I said: O Lord, be thou merciful to me: heal my soul, for I have sinned against thee.
6Жертви і приноси тобі не до вподоби; слух приготовив ти для мене: Ти не домагався жертов палення і приносів за гріхи.
6My enemies have spoken evils against me: when shall he die and his name perish?
7Тодї сказав я: Ось я приходжу; в змістї книги написано про мене.
7And if he came in to see me, he spoke vain things: his heart gathered together iniquity to itself. He went out and spoke to the same purpose.
8Чинити волю твою, мій Боже, моя радість: і закон твій в глубинї серця мого.
8All my enemies whispered together against me: they devised evils to me.
9Я звістив про справедливість у великому зборі; уст моїх неспиняв я — Господи, ти про се знаєш!
9They determined against me an unjust word: shall he that sleepeth rise again no more?
10Не заховав я в серединї мого серця твою справедливість; я розказував про вірність твою і спасеннє твоє, не затаїв доброти і правди твоєї перед великим збором.
10For even the man of peace, in whom I trusted, who ate my bread, hath greatly supplanted me.
11Ти, Господи, не відхиляй від мене милосердя твого; милість твоя і правда твоя нехай завсїди стоять на сторожі коло мене!
11But thou, O Lord, have mercy on me, and raise me up again: and I will requite them.
12Лиха без кінця обступили мене, мої несправедливостї постигли мене, що годї переглянути їх; більше їх, як волосся на голові моїй, і серце моє опустило мене.
12By this I know, that thou hast had a good will for me: because my enemy shall not rejoice over me.
13Нехай буде воля твоя, Господи, спасти мене! Господи поспіши на поміч мою!
13But thou hast upheld me by reason of my innocence: and hast established me in thy sight for ever.
14Нехай осоромляться і повстидаються всї, що чигають на життє моє, щоб запропастити його; нехай назад повернуться і осоромляться ті, що з мого нещастя втїшаються!
14Blessed by the Lord the God of Israel from eternity to eternity. So be it. So be it.
15Нехай пропадуть в нагороду за їх сором ті, що до мене кажуть: Ого! Ого!
no verse 15 in this text
16Нехай радуються і веселяться в тобі всї, що шукають тебе; що люблять спасеннє твоє; нехай все кажуть: Да звеличиться Господь.
no verse 16 in this text
17Я ж мізерний і бідолашний, Господь дбає за мене. Ти моя поміч і моє спасеннє; Боже мій, не загайся!
no verse 17 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.