Псальма 40
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Clementine Vulgate, 1598
1Проводиреві хора. Псальма Давидова. Терпеливо дожидав я Господа, і він нахилився до мене; вислухав молитву мою.
1In finem. Psalmus ipsi David.
2Він випровадив мене з погибельної пропастї, з болотнистого багна; і поставив ноги мої на скалу, і утвердив кроки мої;
2[Beatus qui intelligit super egenum et pauperem: in die mala liberabit eum Dominus.
3А в уста мої вложив нову пісню, псальму Господеві нашому. Побачать многі, побояться і вповати муть на Господа.
3Dominus conservet eum, et vivificet eum, et beatum faciat eum in terra, et non tradat eum in animam inimicorum ejus.
4Щаслив чоловік, йому же Господь надїя, і котрий не пристає до гордовитих і тих, що до брехнї прихиляються.
4Dominus opem ferat illi super lectum doloris ejus; universum stratum ejus versasti in infirmitate ejus.
5Многі чудеса твої явив єси, Господи, Боже мій, і помисли твої про нас; нїхто не зможе розказати про них. Як би хотїв я звістити і розповісти, то за багацько їх, щоб їх полїчити.
5Ego dixi: Domine, miserere mei; sana animam meam, quia peccavi tibi.
6Жертви і приноси тобі не до вподоби; слух приготовив ти для мене: Ти не домагався жертов палення і приносів за гріхи.
6Inimici mei dixerunt mala mihi: Quando morietur, et peribit nomen ejus?
7Тодї сказав я: Ось я приходжу; в змістї книги написано про мене.
7Et si ingrediebatur ut videret, vana loquebatur; cor ejus congregavit iniquitatem sibi. Egrediebatur foras et loquebatur.
8Чинити волю твою, мій Боже, моя радість: і закон твій в глубинї серця мого.
8In idipsum adversum me susurrabant omnes inimici mei; adversum me cogitabant mala mihi.
9Я звістив про справедливість у великому зборі; уст моїх неспиняв я — Господи, ти про се знаєш!
9Verbum iniquum constituerunt adversum me: Numquid qui dormit non adjiciet ut resurgat?
10Не заховав я в серединї мого серця твою справедливість; я розказував про вірність твою і спасеннє твоє, не затаїв доброти і правди твоєї перед великим збором.
10Etenim homo pacis meæ in quo speravi, qui edebat panes meos, magnificavit super me supplantationem.
11Ти, Господи, не відхиляй від мене милосердя твого; милість твоя і правда твоя нехай завсїди стоять на сторожі коло мене!
11Tu autem, Domine, miserere mei, et resuscita me; et retribuam eis.
12Лиха без кінця обступили мене, мої несправедливостї постигли мене, що годї переглянути їх; більше їх, як волосся на голові моїй, і серце моє опустило мене.
12In hoc cognovi quoniam voluisti me, quoniam non gaudebit inimicus meus super me.
13Нехай буде воля твоя, Господи, спасти мене! Господи поспіши на поміч мою!
13Me autem propter innocentiam suscepisti; et confirmasti me in conspectu tuo in æternum.
14Нехай осоромляться і повстидаються всї, що чигають на життє моє, щоб запропастити його; нехай назад повернуться і осоромляться ті, що з мого нещастя втїшаються!
14Benedictus Dominus Deus Israël a sæculo et usque in sæculum. Fiat, fiat.]
15Нехай пропадуть в нагороду за їх сором ті, що до мене кажуть: Ого! Ого!
no verse 15 in this text
16Нехай радуються і веселяться в тобі всї, що шукають тебе; що люблять спасеннє твоє; нехай все кажуть: Да звеличиться Господь.
no verse 16 in this text
17Я ж мізерний і бідолашний, Господь дбає за мене. Ти моя поміч і моє спасеннє; Боже мій, не загайся!
no verse 17 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.