Псальма 139
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Clementine Vulgate, 1598
1Проводиреві хора; псальма Давидова. Господи! Ти розглянув мене, і пізнав.
1In finem. Psalmus David.
2Ти знаєш, коли я сяду, і коли встану; ти з далека розумієш думки мої.
2[Eripe me, Domine, ab homine malo; a viro iniquo eripe me.
3Ти бачиш стежку мою і місце відпочинку, і всї дороги мої знаєш.
3Qui cogitaverunt iniquitates in corde, tota die constituebant prælia.
4Бо ще нема слова на язику в мене, а вже ти Господи, добре все знаєш.
4Acuerunt linguas suas sicut serpentis; venenum aspidum sub labiis eorum.
5З заду і з переду обступив мене! і руку свою положив на мене.
5Custodi me, Domine, de manu peccatoris, et ab hominibus iniquis eripe me. Qui cogitaverunt supplantare gressus meos:
6Розуміннє, надто — дивне, надто високе для мене, не здолїю збагнути його.
6absconderunt superbi laqueum mihi. Et funes extenderunt in laqueum; juxta iter, scandalum posuerunt mihi.
7Куди йти менї перед духом твоїм, куди втекти менї від лиця твого?
7Dixi Domino: Deus meus es tu; exaudi, Domine, vocem deprecationis meæ.
8Зійшов би я на небо, — ти там єси; спочив би я під землею, і там ти єси.
8Domine, Domine, virtus salutis meæ, obumbrasti super caput meum in die belli.
9Взяв би я крила в зорі ранньої, та й на самому краю моря осївся,
9Ne tradas me, Domine, a desiderio meo peccatori: cogitaverunt contra me; ne derelinquas me, ne forte exaltentur.
10І туди б рука твоя провела мене, і правиця твоя попала.
10Caput circuitus eorum: labor labiorum ipsorum operiet eos.
11І сказав би я: Тьма таки покриє мене, то й в ночі стане сьвітло кругом мене.
11Cadent super eos carbones; in ignem dejicies eos: in miseriis non subsistent.
12І тьма не затьмить перед тобою, і ніч яснїє як день; тьма — одно що сьвітло.
12Vir linguosus non dirigetur in terra; virum injustum mala capient in interitu.
13Ти сотворив внутро моє; ти зложив мене в утробі матері моєї.
13Cognovi quia faciet Dominus judicium inopis, et vindictam pauperum.
14Прославляю тебе за те, що дав снагу менї предивну. Дїла твої чудесні, душа моя добре се знає.
14Verumtamen justi confitebuntur nomini tuo, et habitabunt recti cum vultu tuo.]
15Не були втаєні костї мої перед тобою, коли в тайнї постав я, як тая грудка в долїшнїх місцях землї штучно зложена.
no verse 15 in this text
16Очі твої бачили зародок мій, і в книзї твоїй все було записано; минали днї, як костї творились, від часу того, як ще нї одної не було.
no verse 16 in this text
17Як любі для мене думки твої, Боже! Як велика безлїч їх!
no verse 17 in this text
18Полїчив би, та більше їх, як піску. Пробуджаюсь, і я ще з тобою.
no verse 18 in this text
19О коли б ти, Боже, погубив беззаконника! І ви, людожери, відступіться геть від мене!…
no verse 19 in this text
20Та ворогів твоїх, що згадують тебе для беззаконня, що за марним ганяють.
no verse 20 in this text
21Чи не мати менї ненавистї проти тих, що тебе ненавидять, і не гидитись тими, що проти тебе встали?
no verse 21 in this text
22Повною ненавистю ненавиджу їх; вони вороги в мене.
no verse 22 in this text
23Розглянь мене, Боже, і пізнай серце моє! Випробуй мене, і пізнай думки мої!
no verse 23 in this text
24І подивись, чи йду я дорогою труду, і веди мене дорогою вічною.
no verse 24 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.