Псальма 106
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1Хвалїте Господа! Прославляйте Господа, він бо благий, бо милість його по віки!
1Give glory to the Lord, for he is good: for his mercy endureth for ever.
2Хто виповість великі дїла Божі, звістить всю хвалу його?
2Let them say so that have been redeemed by the Lord, whom he hath redeemed from the hand of the enemy: and gathered out of the countries.
3Щасливий, хто за правосуддє дбає, і всякого часу творить справедливість!
3From the rising and the setting of the sun, from the north and from the sea.
4Спогадай мене, Господи, з благоволеннєм до народу твого! Завитай в мене з спасеннєм твоїм!
4They wandered in a wilderness, in a place without water: they found not the way of a city for their habitation.
5Щоб побачити щасну долю вибраних твоїх, звеселитись радощами народу твого, хвалитись наслїддєм твоїм.
5They were hungry and thirsty: their soul fainted in them.
6Ми согрішили, як і батьки наші, жили не по правдї, творили беззаконнє.
6And they cried to the Lord in their tribulation: and he delivered them out of their distresses.
7Батьки наші в Египтї не зрозуміли чудес твоїх, не памятали про багацтво милосердя твого, і були впертими коло моря, коло Червоного моря.
7And he led them into the right way: that they might go to a city of habitation.
8Але він спас їх задля імя свого, щоб явити потугу свою.
8Let the mercies of the Lord give glory to him: and his wonderful works to the children of men.
9І кликнув він на Червоне море, й висохло; і велїв їм переходити безоднї, як степи.
9For he hath satisfied the empty soul, and hath filled the hungry soul with good things.
10І вислобонив їх з руки ненависника, і визволив їх з руки ворога.
10Such as sat in darkness and in the shadow of death: bound in want and in iron.
11Води покрили гнобителїв їх, нї один з них не остався.
11Because they had exasperated the words of God: and provoked the counsel of the most High:
12Тодї повірили вони словам його, засьпівали хвалу йому.
12And their heart was humbled with labours: they were weakened, and their was none to help them.
13Та скоро забули дїла його, не чекали на присуд його.
13Then they cried to the Lord in their affliction: and he delivered them out of their distresses.
14Забаглось їм ласощів в пустинї, і стали скушати Бога в пустинї.
14And he brought them out of darkness, and the shadow of death; and broke their bonds in sunder.
15Тодї дав їм, чого бажали, але післав знуреннє душам їх.
15Let the mercies of the Lord give glory to him, and his wonderful works to the children of men.
16І позавидували вони в таборі Мойсейові, і Ааронові, сьвятому в Господа.
16Because he hath broken gates of brass, and burst the iron bars.
17Розступилась земля, і проковтнула Датана, і покрила ватагу Авирама.
17He took them out of the way of their iniquity: for they were brought low for their injustices.
18І бухнув огонь під ватагою, і поломя пожерло беззаконних.
18Their soul abhorred all manner of meat: and they drew nigh even to the gates of death.
19Вони зробили тельця коло Гореба-гори, і покланялись перед литим творищем.
19And they cried to the Lord in their affliction: and he delivered them out of their distresses.
20І заміняли славу свою за подобу бика, що травою годується.
20He sent his word, and healed them: and delivered them from their destructions.
21Вони забули Бога, спасителя свого, що сотворив велике дїло в Египтї,
21Let the mercies of the Lord give glory to him: and his wonderful works to the children of men.
22Чудеса в країнї Хама, страшне дїло на Червоному морі.
22And let them sacrifice the sacrifice of praise: and declare his works with joy.
23Тодї сказав він, що запропастив би їх, якби Мойсей, вибраний його, не стояв перед ним над проваллю, щоб відхилити ярість його від погибелї.
23They that go down to the sea in ships, doing business in the great waters:
24Потім відріклися землї благословенної, не повірили слову його;
24These have seen the works of the Lord, and his wonders in the deep.
25Нарікали в шатрах своїх, на голос Господа не зважали.
25He said the word, and there arose a storm of wind: and the waves thereof were lifted up.
26Тодї, піднявши руку свою, поклявся, що трупом положить їх в пустинї,
26They mount up to the heavens, and they go down to the depths: their soul pined away with evils.
27І повалить потомство їх під ярмо народів і розсипле їх по землях.
27They were troubled, and reeled like a drunken man; and all their wisdom was swallowed up.
28Пристали вони до Баал-Пегора, й їли жертви мертвих ідолів.
28And they cried to the Lord in their affliction: and he brought them out of their distresses.
29Прогнївили Бога дїлами своїми; і спала на них кара.
29And he turned the storm into a breeze: and its waves were still.
30Тодї Пинегас, зробивши суд, умилосердив Бога, і кара минула.
30And they rejoiced because they were still: and he brought them to the haven which they wished for.
31І полїчено йому се за справедливість з роду в рід аж по віки.
31Let the mercies of the Lord give glory to him, and his wonderful works to the children of men.
32Ще прогнївили Бога над водами Мериви; і задля них дізнав Мойсей лиха.
32And let them exalt him in the church of the people: and praise him in the chair of the ancients.
33Бо так допекли серцю його, що нерозважно говорив устами.
33He hath turned rivers into a wilderness: and the sources of water into dry ground:
34Вони не знищили народів, про котрих говорив їм Господь;
34A fruitful land into barrenness, for the wickedness of them that dwell therein.
35Але помішались з народами, і навчились звичаїв їх.
35He hath turned a wilderness into pools of water, and a dry land into water springs.
36Почали служити божищам їх, котрі для них сїткою стались.
36And hath placed there the hungry; and they made a city for their habitation.
37Синів своїх і дочок своїх в жертву бісам приносили;
37And they sowed fields, and planted vineyards: and they yielded fruit of birth.
38Проливали кров невинну, кров синів своїх і дочок своїх, що жертвували їх божищам Канаанським; і осквернилась земля від крові.
38And he blessed them, and they were multiplied exceedingly: and their cattle he suffered not to decrease.
39І опоганили себе дїлами своїми, і творили блуд починками своїми.
39Then they were brought to be few: and they were afflicted through the trouble of evils and sorrow.
40Тодї запалав гнїв Господа на нарід його, і зʼогидїло йому наслїддє його;
40Contempt was poured forth upon their princes: and he caused them to wander where there was no passing, and out of the way.
41Віддав їх в руки народам, і їх ненавидники панували над ними.
41And he helped the poor out of poverty: and made him families like a flock of sheep.
42Вороги їх гнобили їх, і вони були поневолені під рукою їх.
42The just shall see, and shall rejoice, and all iniquity shall stop their mouth.
43Часто спасав він їх; вони ж гнївили його радою своєю, і падали за несправедливість свою.
43Who is wise, and will keep these things: and will understand the mercies of the Lord?
44Але він зглянув на їх неволю, як почув моленнє їх;
no verse 44 in this text
45І згадав він заповіт свій з ними, і жаль йому стало по великостї милосердя його.
no verse 45 in this text
46І дав їм знайти милосердє в усїх, що в полон їх забрали.
no verse 46 in this text
47Спаси нас, Господи Боже наш, і збери нас до купи зпоміж народів, щоб могли прославляти сьвяте імя твоє, і хвалитись славою тоєю. Благословен Господь, Бог Ізраїля, по віки! І нехай скаже весь нарід: Амінь! Аллилуя!
no verse 47 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.