Псальма 106
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Kralice Bible (1613)
1Хвалїте Господа! Прославляйте Господа, він бо благий, бо милість його по віки!
1Halelujah. Oslavujte Hospodina, nebo dobrý jest, nebo na věky milosrdenství jeho.
2Хто виповість великі дїла Божі, звістить всю хвалу його?
2Kdo může vymluviti nesmírnou moc Hospodinovu, a vypraviti všecku chválu jeho?
3Щасливий, хто за правосуддє дбає, і всякого часу творить справедливість!
3Blahoslavení, kteříž ostříhají soudu, a činí spravedlnost každého času.
4Спогадай мене, Господи, з благоволеннєм до народу твого! Завитай в мене з спасеннєм твоїм!
4Pamatuj na mne, Hospodine, pro milost k lidu svému, navštěv mne spasením svým,
5Щоб побачити щасну долю вибраних твоїх, звеселитись радощами народу твого, хвалитись наслїддєм твоїм.
5Abych užíval dobrých věcí s vyvolenými tvými, a veselil se veselím národu tvého, a chlubil se spolu s dědictvím tvým.
6Ми согрішили, як і батьки наші, жили не по правдї, творили беззаконнє.
6Zhřešili jsme i s otci svými, neprávě jsme činili, a bezbožnost páchali.
7Батьки наші в Египтї не зрозуміли чудес твоїх, не памятали про багацтво милосердя твого, і були впертими коло моря, коло Червоного моря.
7Otcové naši v Egyptě nerozuměli předivným skutkům tvým, aniž pamatovali na množství milosrdenství tvých, ale odporni byli při moři, při moři Rudém.
8Але він спас їх задля імя свого, щоб явити потугу свою.
8A však vysvobodil je pro jméno své, aby v známost uvedl moc svou.
9І кликнув він на Червоне море, й висохло; і велїв їм переходити безоднї, як степи.
9Nebo přimluvil moři Rudému, a vyschlo; i provedl je skrze hlubiny, jako po poušti.
10І вислобонив їх з руки ненависника, і визволив їх з руки ворога.
10A tak zachoval je od ruky toho, jenž jich nenáviděl, a vyprostil je z ruky nepřítele.
11Води покрили гнобителїв їх, нї один з них не остався.
11V tom přikryly vody ty, kteříž je ssužovali, nezůstalo ani jednoho z nich.
12Тодї повірили вони словам його, засьпівали хвалу йому.
12A ačkoli věřili slovům jeho, a zpívali chválu jeho,
13Та скоро забули дїла його, не чекали на присуд його.
13Však rychle zapomenuli na skutky jeho, a nečekali na radu jeho;
14Забаглось їм ласощів в пустинї, і стали скушати Бога в пустинї.
14Ale jati jsouce žádostí na poušti, pokoušeli Boha silného na pustinách.
15Тодї дав їм, чого бажали, але післав знуреннє душам їх.
15I dal jim, čehož se jim chtělo, a však dopustil hubenost na život jejich.
16І позавидували вони в таборі Мойсейові, і Ааронові, сьвятому в Господа.
16Potom, když horlili proti Mojžíšovi v vojště, a Aronovi, svatému Hospodinovu,
17Розступилась земля, і проковтнула Датана, і покрила ватагу Авирама.
17Otevřevši se země, požřela Dátana, a přikryla zběř Abironovu.
18І бухнув огонь під ватагою, і поломя пожерло беззаконних.
18A roznícen byl oheň na rotu jejich, plamen spálil bezbožníky.
19Вони зробили тельця коло Гореба-гори, і покланялись перед литим творищем.
19Udělali i tele na Orébě, a skláněli se slitině.
20І заміняли славу свою за подобу бика, що травою годується.
20A změnivše slávu svou v podobiznu vola, jenž jí trávu,
21Вони забули Бога, спасителя свого, що сотворив велике дїло в Египтї,
21Zapomněli na Boha silného, spasitele svého, kterýž činil veliké věci v Egyptě.
22Чудеса в країнї Хама, страшне дїло на Червоному морі.
22A předivné v zemi Chamově, přehrozné při moři Rudém.
23Тодї сказав він, що запропастив би їх, якби Мойсей, вибраний його, не стояв перед ним над проваллю, щоб відхилити ярість його від погибелї.
23Pročež řekl, že je vypléní, kdyby se byl Mojžíš, vyvolený jeho, nepostavil v té mezeře před ním, a neodvrátil prchlivosti jeho, aby nehubil.
24Потім відріклися землї благословенної, не повірили слову його;
24Za tím zošklivili sobě zemi žádanou, nevěříce slovu jeho.
25Нарікали в шатрах своїх, на голос Господа не зважали.
25A repcíce v staních svých, neposlouchali hlasu Hospodinova.
26Тодї, піднявши руку свою, поклявся, що трупом положить їх в пустинї,
26A protož pozdvihl ruky své proti nim, aby je rozmetal po poušti,
27І повалить потомство їх під ярмо народів і розсипле їх по землях.
27A aby rozptýlil símě jejich mezi pohany, a rozehnal je do zemí.
28Пристали вони до Баал-Пегора, й їли жертви мертвих ідолів.
28Spřáhli se také byli s modlou Belfegor, a jedli oběti mrch.
29Прогнївили Бога дїлами своїми; і спала на них кара.
29A tak dráždili Boha skutky svými, až se na ně obořila rána,
30Тодї Пинегас, зробивши суд, умилосердив Бога, і кара минула.
30Až se postavil Fínes, a pomstu vykonal, i přetržena jest rána ta.
31І полїчено йому се за справедливість з роду в рід аж по віки.
31Což jest mu počteno za spravedlnost od národu do pronárodu, a až na věky.
32Ще прогнївили Бога над водами Мериви; і задля них дізнав Мойсей лиха.
32Opět ho byli popudili při vodách sváru, až se i Mojžíšovi zle stalo pro ně.
33Бо так допекли серцю його, що нерозважно говорив устами.
33Nebo k hořkosti přivedli ducha jeho, a pronesl ji rty svými.
34Вони не знищили народів, про котрих говорив їм Господь;
34K tomu nevyplénili ani národů těch, o kterýchž jim byl Hospodin poručil,
35Але помішались з народами, і навчились звичаїв їх.
35Ale směšujíce se s těmi národy, naučili se skutkům jejich,
36Почали служити божищам їх, котрі для них сїткою стались.
36A sloužili modlám jejich, kteréž jim byly osídlem.
37Синів своїх і дочок своїх в жертву бісам приносили;
37Obětovali zajisté syny své a dcery své ďáblům.
38Проливали кров невинну, кров синів своїх і дочок своїх, що жертвували їх божищам Канаанським; і осквернилась земля від крові.
38A vylili krev nevinnou, krev synů svých a dcer svých, kteréž obětovali trapidlům Kananejským, tak že poškvrněna jest země těmi vraždami.
39І опоганили себе дїлами своїми, і творили блуд починками своїми.
39I zmazali se skutky svými, a smilnili činy svými.
40Тодї запалав гнїв Господа на нарід його, і зʼогидїло йому наслїддє його;
40Protož rozpáliv se v prchlivosti Hospodin na lid svůj, v ošklivost vzal dědictví své.
41Віддав їх в руки народам, і їх ненавидники панували над ними.
41A vydal je v ruce pohanů. I panovali nad nimi ti, jenž je v nenávisti měli,
42Вороги їх гнобили їх, і вони були поневолені під рукою їх.
42A utiskali je nepřátelé jejich, tak že sníženi jsou pod ruku jejich.
43Часто спасав він їх; вони ж гнївили його радою своєю, і падали за несправедливість свою.
43Mnohokrát je vysvobozoval, oni však popouzeli ho radou svou, pročež potlačeni jsou pro nepravost svou.
44Але він зглянув на їх неволю, як почув моленнє їх;
44A však patřil na úzkost jejich, a slyšel křik jejich.
45І згадав він заповіт свій з ними, і жаль йому стало по великостї милосердя його.
45Nebo se rozpomenul na smlouvu svou s nimi, a želel toho podlé množství milosrdenství svých,
46І дав їм знайти милосердє в усїх, що в полон їх забрали.
46Tak že naklonil k nim lítostí všecky, kteříž je u vězení drželi.
47Спаси нас, Господи Боже наш, і збери нас до купи зпоміж народів, щоб могли прославляти сьвяте імя твоє, і хвалитись славою тоєю. Благословен Господь, Бог Ізраїля, по віки! І нехай скаже весь нарід: Амінь! Аллилуя!
47Zachovej nás, Hospodine Bože náš, a shromažď nás z těch pohanů, abychom slavili jméno tvé svaté, a chlubili se v chvále tvé.
no verse 48 in this text
48Požehnaný Hospodin Bůh Izraelský od věků až na věky. Na to rciž všecken lid: Amen, Halelujah.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.