Псальма 44
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Kralice Bible (1613)
1Проводиреві хора: Синам Корея в науку. Боже, ми чули слухами нашими, батьки наші розказували нам про велике дїло, що зробив єси за часів їх, в давні давна.
1Přednímu zpěváku z synů Chóre, vyučující.
2Ти вигнав народи рукою твоєю, а їх осадив; знищив народи, а їх розмножив.
2Bože, ušima svýma slýchali jsme, a otcové naši vypravovali nám o skutcích, kteréž jsi činíval za dnů jejich, za dnů starodávních.
3Не мечем бо своїм вони землю забрали, і не їх рука спасла їх, а твоя правиця і твоє рамя, і сьвітло лиця твого; ти бо вподобав їх.
3Tys sám rukou svou vyhnal pohany, a vštípil jsi je; potřel jsi lidi, a je jsi rozplodil.
4Ти сам єси царь мій, о Боже; звели спасеннє Якова!
4Neboť jsou neopanovali země mečem svým, aniž jim rámě jejich spomohlo, ale pravice tvá a rámě tvé, a světlost oblíčeje tvého, proto že jsi je zamiloval.
5Через тебе побьємо гнобителїв наших; через імя твоє розтопчемо тих, що проти нас встали.
5Ty jsi sám král můj, ó Bože, udílejž hojného spasení Jákobova.
6Не вповаю бо на лука мого, і не спасе мене меч мій.
6V toběť jsme protivníky naše potírali, a ve jménu tvém pošlapávali jsme povstávající proti nám.
7Ти бо спасаєш нас від гнобителїв наших і посоромляєш ненавидників наших.
7Neboť jsem v lučišti svém naděje neskládal, aniž mne kdy obránil meč můj.
8Богом хвалимося цїлий день, і імя твоє будем прославляти по віки.
8Ale ty jsi nás vysvobozoval od nepřátel našich, a kteříž nás nenávidí, ty jsi zahanboval.
9А тепер ти нас відкинув і засоромив, і не виступив з військами нашими.
9A protož chválíme tě Boha na každý den, a jméno tvé ustavičně oslavujeme. Sélah.
10Ти допустив, щоб ми назад ступали перед гонительом, а ненавидники наші щоб нас для себе рабували.
10Ale nyní jsi nás zahnal i zahanbil, a nevycházíš s vojsky našimi.
11Віддав єси нас, неначе вівцї на жир, і розсипав нас між народи.
11Obrátil jsi nás nazpět, a ti, kteříž nás nenávidí, rozchvátali mezi sebou jmění naše.
12Продав єси народ твій без користї, не поставивши за його цїни високої.
12Oddal jsi nás, jako ovce k snědení, i mezi pohany rozptýlil jsi nás.
13Ти віддав нас на погорду сусїдам нашим, на сьміховиско і наругу тим, що кругом нас.
13Prodal jsi lid svůj bez peněz, a nenadsadils mzdy jejich.
14Зробив нас поговоркою між народами, щоб люде хитали головами.
14Vydal jsi nás k utrhání sousedům našim, ku posměchu a ku potupě těm, kteříž jsou vůkol nás.
15Цїлий день передо мною мій сором, і встид лиця мого покрив мене,
15Uvedl jsi nás v přísloví mezi národy, a mezi lidmi, aby nad námi hlavou zmítáno bylo.
16Задля голосу ругателя і хулителя, задля ворога і мстителя.
16Na každý den styděti se musím, a hanba tváři mé přikrývá mne,
17Се все впало на нас, та ми не забули тебе, і не спроневірились завіту твому.
17A to z příčiny řeči utrhajícího a hanějícího, z příčiny nepřítele a vymstívajícího se.
18Не відвернулось серце наше, і не зійшли стопи наші з дороги твоєї;
18Všecko to přišlo na nás, a však jsme se nezapomenuli na tě, aniž jsme zrušili smlouvy tvé.
19Хоч ти розтер нас на місцї людожерів, і покрив нас тїнню смертї.
19Neobrátilo se nazpět srdce naše, aniž se uchýlil krok náš od stezky tvé,
20Коли б ми забули імя Бога нашого і простягли руки наші до бога чужого.
20Ačkoli jsi nás byl potřel na místě draků, a přikryl jsi nás stínem smrti.
21То чи не провідав би се Бог? Знає бо він тайни серця.
21Kdybychom se byli zapomenuli na jméno Boha svého, a pozdvihli rukou svých k bohu cizímu,
22Але ж задля тебе вбивають нас цїлий день, вважають нас, як овечок на зарізь.
22Zdaliž by toho Bůh byl nevyhledával? Nebo on zná skrytosti srdce.
23Пробудися! Чого спиш, Господи? Встань, не відкидай нас на віки.
23Anobrž pro tebe mordováni býváme každého dne, jmíni jsme jako ovce k zabití oddané.
24Чого закриваєш лице твоє, забуваєш за горе наше і тїсноту нашу.
24Procitiž, proč spíš, ó Pane? Probudiž se, a nezaháněj nás na věky.
25Бо душа наша кинута між порохи а черево наше до землї прилипло.
25I pročež tvář svou skrýváš, a zapomínáš se na trápení a ssoužení naše?
26Встань на поміч нам, і спаси нас задля милосердя твого!
26Nebotě se již sklonila až k prachu duše naše, přilnul k zemi život náš.
no verse 27 in this text
27Povstaniž k našemu spomožení, a vykup nás pro své milosrdenství.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.