Псальма 44
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Chinese Union Version, punctuated (Traditional)
1Проводиреві хора: Синам Корея в науку. Боже, ми чули слухами нашими, батьки наші розказували нам про велике дїло, що зробив єси за часів їх, в давні давна.
1上帝啊，你在古時， 我們列祖的日子所行的事， 我們親耳聽見了； 我們的列祖也給我們述說過。
2Ти вигнав народи рукою твоєю, а їх осадив; знищив народи, а їх розмножив.
2你曾用手趕出外邦人， 卻栽培了我們列祖； 你苦待列邦， 卻叫我們列祖發達。
3Не мечем бо своїм вони землю забрали, і не їх рука спасла їх, а твоя правиця і твоє рамя, і сьвітло лиця твого; ти бо вподобав їх.
3因為他們不是靠自己的刀劍得地土， 也不是靠自己的膀臂得勝， 乃是靠你的右手、你的膀臂， 和你臉上的亮光， 因為你喜悅他們。
4Ти сам єси царь мій, о Боже; звели спасеннє Якова!
4上帝啊，你是我的王； 求你出令使 雅各 得勝。
5Через тебе побьємо гнобителїв наших; через імя твоє розтопчемо тих, що проти нас встали.
5我們靠你要推倒我們的敵人， 靠你的名要踐踏那起來攻擊我們的人。
6Не вповаю бо на лука мого, і не спасе мене меч мій.
6因為，我必不靠我的弓； 我的刀也不能使我得勝。
7Ти бо спасаєш нас від гнобителїв наших і посоромляєш ненавидників наших.
7惟你救了我們脫離敵人， 使恨我們的人羞愧。
8Богом хвалимося цїлий день, і імя твоє будем прославляти по віки.
8我們終日因上帝誇耀， 還要永遠稱謝你的名。 （細拉）
9А тепер ти нас відкинув і засоромив, і не виступив з військами нашими.
9但如今你丟棄了我們，使我們受辱， 不和我們的軍兵同去。
10Ти допустив, щоб ми назад ступали перед гонительом, а ненавидники наші щоб нас для себе рабували.
10你使我們向敵人轉身退後； 那恨我們的人任意搶奪。
11Віддав єси нас, неначе вівцї на жир, і розсипав нас між народи.
11你使我們當作快要被吃的羊， 把我們分散在列邦中。
12Продав єси народ твій без користї, не поставивши за його цїни високої.
12你賣了你的子民也不賺利， 所得的價值並不加添你的 資財 。
13Ти віддав нас на погорду сусїдам нашим, на сьміховиско і наругу тим, що кругом нас.
13你使我們受鄰國的羞辱， 被四圍的人嗤笑譏刺。
14Зробив нас поговоркою між народами, щоб люде хитали головами.
14你使我們在列邦中作了笑談， 使眾民向我們搖頭。
15Цїлий день передо мною мій сором, і встид лиця мого покрив мене,
15我的凌辱終日在我面前， 我臉上的羞愧將我遮蔽，
16Задля голосу ругателя і хулителя, задля ворога і мстителя.
16都因那辱罵毀謗人的聲音， 又因仇敵和報仇人的緣故。
17Се все впало на нас, та ми не забули тебе, і не спроневірились завіту твому.
17這都臨到我們身上， 我們卻沒有忘記你， 也沒有違背你的約。
18Не відвернулось серце наше, і не зійшли стопи наші з дороги твоєї;
18我們的心沒有退後； 我們的腳也沒有偏離你的路。
19Хоч ти розтер нас на місцї людожерів, і покрив нас тїнню смертї.
19你在野狗之處壓傷我們， 用死蔭遮蔽我們。
20Коли б ми забули імя Бога нашого і простягли руки наші до бога чужого.
20倘若我們忘了上帝的名， 或向別神舉手，
21То чи не провідав би се Бог? Знає бо він тайни серця.
21上帝豈不鑒察這事嗎？ 因為他曉得人心裏的隱秘。
22Але ж задля тебе вбивають нас цїлий день, вважають нас, як овечок на зарізь.
22我們為你的緣故終日被殺； 人看我們如將宰的羊。
23Пробудися! Чого спиш, Господи? Встань, не відкидай нас на віки.
23主啊，求你睡醒，為何儘睡呢？ 求你興起，不要永遠丟棄 我們 ！
24Чого закриваєш лице твоє, забуваєш за горе наше і тїсноту нашу.
24你為何掩面， 不顧我們所遭的苦難和所受的欺壓？
25Бо душа наша кинута між порохи а черево наше до землї прилипло.
25我們的性命伏於塵土； 我們的肚腹緊貼地面。
26Встань на поміч нам, і спаси нас задля милосердя твого!
26求你起來幫助我們！ 憑你的慈愛救贖我們！
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.