Псальма 44
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Reina-Valera 1909
1Проводиреві хора: Синам Корея в науку. Боже, ми чули слухами нашими, батьки наші розказували нам про велике дїло, що зробив єси за часів їх, в давні давна.
1Al Músico principal: de los hijos de Coré: Masquil. OH Dios, con nuestros oídos hemos oído, nuestros padres nos han contado, la obra que hiciste en sus días, en los tiempos antiguos.
2Ти вигнав народи рукою твоєю, а їх осадив; знищив народи, а їх розмножив.
2Tú con tu mano echaste las gentes, y los plantaste á ellos; afligiste los pueblos, y los arrojaste.
3Не мечем бо своїм вони землю забрали, і не їх рука спасла їх, а твоя правиця і твоє рамя, і сьвітло лиця твого; ти бо вподобав їх.
3Porque no se apoderaron de la tierra por su espada, ni su brazo los libró; sino tu diestra, y tu brazo, y la luz de tu rostro, porque te complaciste en ellos.
4Ти сам єси царь мій, о Боже; звели спасеннє Якова!
4Tú, oh Dios, eres mi rey: manda saludes á Jacob.
5Через тебе побьємо гнобителїв наших; через імя твоє розтопчемо тих, що проти нас встали.
5Por medio de ti sacudiremos á nuestros enemigos: en tu nombre atropellaremos á nuestros adversarios.
6Не вповаю бо на лука мого, і не спасе мене меч мій.
6Porque no confiaré en mi arco, ni mi espada me salvará.
7Ти бо спасаєш нас від гнобителїв наших і посоромляєш ненавидників наших.
7Pues tú nos has guardado de nuestros enemigos, y has avergonzado á los que nos aborrecían.
8Богом хвалимося цїлий день, і імя твоє будем прославляти по віки.
8En Dios nos gloriaremos todo tiempo, y para siempre loaremos tu nombre. (Selah.)
9А тепер ти нас відкинув і засоромив, і не виступив з військами нашими.
9Empero nos has desechado, y nos has hecho avergonzar; y no sales en nuestros ejércitos.
10Ти допустив, щоб ми назад ступали перед гонительом, а ненавидники наші щоб нас для себе рабували.
10Nos hiciste retroceder del enemigo, y saqueáron nos para sí los que nos aborrecían.
11Віддав єси нас, неначе вівцї на жир, і розсипав нас між народи.
11Pusístenos como á ovejas para comida, y esparcístenos entre las gentes.
12Продав єси народ твій без користї, не поставивши за його цїни високої.
12Has vendido tu pueblo de balde, y no pujaste en sus precios.
13Ти віддав нас на погорду сусїдам нашим, на сьміховиско і наругу тим, що кругом нас.
13Pusístenos por vergüenza á nuestros vecinos, por escarnio y por burla á los que nos rodean.
14Зробив нас поговоркою між народами, щоб люде хитали головами.
14Pusístenos por proverbio entre las gentes, por movimiento de cabeza en los pueblos.
15Цїлий день передо мною мій сором, і встид лиця мого покрив мене,
15Cada día mi vergüenza está delante de mí, y cúbreme la confusión de mi rostro,
16Задля голосу ругателя і хулителя, задля ворога і мстителя.
16Por la voz del que me vitupera y deshonra, por razón del enemigo y del que se venga.
17Се все впало на нас, та ми не забули тебе, і не спроневірились завіту твому.
17Todo esto nos ha venido, y no nos hemos olvidado de ti; y no hemos faltado á tu pacto.
18Не відвернулось серце наше, і не зійшли стопи наші з дороги твоєї;
18No se ha vuelto atrás nuestro corazón, ni tampoco se han apartado nuestros pasos de tus caminos.
19Хоч ти розтер нас на місцї людожерів, і покрив нас тїнню смертї.
19Cuando nos quebrantaste en el lugar de los dragones, y nos cubriste con sombra de muerte,
20Коли б ми забули імя Бога нашого і простягли руки наші до бога чужого.
20Si nos hubiésemos olvidado del nombre de nuestro Dios, ó alzado nuestras manos á dios ajeno,
21То чи не провідав би се Бог? Знає бо він тайни серця.
21¿No demandaría Dios esto? porque él conoce los secretos del corazón.
22Але ж задля тебе вбивають нас цїлий день, вважають нас, як овечок на зарізь.
22Empero por tu causa nos matan cada día; somos tenidos como ovejas para el matadero.
23Пробудися! Чого спиш, Господи? Встань, не відкидай нас на віки.
23Despierta; ¿por qué duermes, Señor? Despierta, no te alejes para siempre.
24Чого закриваєш лице твоє, забуваєш за горе наше і тїсноту нашу.
24¿Por qué escondes tu rostro, y te olvidas de nuestra aflicción, y de la opresión nuestra?
25Бо душа наша кинута між порохи а черево наше до землї прилипло.
25Porque nuestra alma está agobiada hasta el polvo: nuestro vientre está pegado con la tierra.
26Встань на поміч нам, і спаси нас задля милосердя твого!
26Levántate para ayudarnos, y redímenos por tu misericordia.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.