Псальма 137

Kulish and Puluj Bible (1905)

Reina-Valera 1909

1Над ріками Вавилона, там сидїли ми і плакали, як Сиона спогадали.

1JUNTO á los ríos de Babilonia, allí nos sentábamos, y aun llorábamos, acordándonos de Sión.

2На вербах її повішали ми псалтирі наші.

2Sobre los sauces en medio de ella colgamos nuestras arpas.

3Там бо захотїли від нас слова піснї і радостї ті, що в неволю нас забрали, знущались над нами: „Нуте, засьпівайте нам пісень Сионських!‟

3Y los que allí nos habían llevado cautivos nos pedían que cantásemos, y los que nos habían desolado nos pedían alegría, diciendo :

4Як же нам пісень Господнїх на чужій землї сьпівати?

4Cantadnos algunos de los himnos de Sión. ¿Cómo cantaremos canción de Jehová en tierra de extraños?

5Коли забуду тебе, Ерусалими, нехай праву руку мою віднїме в мене!

5Si me olvidare de ti, oh Jerusalem, mi diestra sea olvidada.

6Нехай язик мій прилипне до гортанї моєї, коли не згадаю тебе, як не поставлю Єрусалима над усї радощі мої!

6Mi lengua se pegue á mi paladar, si de ti no me acordare; si no ensalzare á Jerusalem como preferente asunto de mi alegría.

7Не забудь, Господи, день Єрусалима синам Едомським, що кричали: Руйнуйте, до нащадку його руйнуйте!

7Acuérdate, oh Jehová, de los hijos de Edom en el día de Jerusalem; quienes decían: Arrasadla, arrasadla hasta los cimientos.

8О дочко Вавилона, ти окаянна! Щасливий, хто відплатить тобі все, що ти заподїяла нам.

8Hija de Babilonia destruída, bienaventurado el que te diere el pago de lo que tú nos hiciste.

9Щасливий, хто, вхопивши дїточок твоїх, розібє їх о камінь!

9Bienaventurado el que tomará y estrellará tus niños contra las piedras.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.