Псальма 74
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Reina-Valera 1909
1Наука Асафова. Для чого відкинув єси нас, Боже, на віки, палає гнїв твій на стадо пасовиска твого?
1Masquil de Asaph. ¿POR qué, oh Dios, nos has desechado para siempre? ¿por qué ha humeado tu furor contra las ovejas de tu dehesa?
2Спогадай твою громаду, що зєднав її оддавна, — ізбавив, як твоє наслїддє, тую гору Сион, на котрій ти осївся!
2Acuérdate de tu congregación, que adquiriste de antiguo, cuando redimiste la vara de tu heredad; este monte de Sión, donde has habitado.
3Зверни стопи твої до недавньої руїни! Все у сьвятинї зруйнував ворог.
3Levanta tus pies á los asolamientos eternos: á todo enemigo que ha hecho mal en el santuario.
4Рикають вороги твої серед зборів твоїх; поставили знаки свої як знамена.
4Tus enemigos han bramado en medio de tus sinagogas: han puesto sus divisas por señas.
5Вони, як той, що сокирою замахнув в гущавинї лїса,
5Cualquiera se hacía famoso según que había levantado el hacha sobre los gruesos maderos.
6І тепер вони топором і молотами розбивають різьбу його.
6Y ahora con hachas y martillos han quebrado todas sus entalladuras.
7З пожаром пустили сьвятиню твою, осквернили дім імені твого.
7Han puesto á fuego tus santuarios, han profanado el tabernáculo de tu nombre echándolo á tierra.
8Сказали в серцї своїм: Нуте, винищимо їх до ноги! — Пустили з димом всї Божі собори на землї.
8Dijeron en su corazón: Destruyámoslos de una vez; han quemado todas las sinagogas de Dios en la tierra.
9Знамен наших ми не бачимо: нема більш пророка, й нема між нами, хто б знав, доки так буде.
9No vemos ya nuestras señales: no hay más profeta; ni con nosotros hay quien sepa hasta cuándo.
10Доки, Боже, буде ругатись гнобитель? Чи вічно буде ворог зневажати імя твоє?
10¿Hasta cuándo, oh Dios, el angustiador nos afrentará? ¿ha de blasfemar el enemigo perpetuamente tu nombre?
11Чому здержуєш руку твою і правицю твою? Із лона твого допусти конець!
11¿Por qué retraes tu mano, y tu diestra? ¿ por qué la escondes dentro de tu seno?
12Бог царь мій з поконвіку, що дає спасеннє на землї.
12Empero Dios es mi rey ya de antiguo; el que obra saludes en medio de la tierra.
13Ти роздїлив море силою твоєю, розбив голови змиїв морських.
13Tú hendiste la mar con tu fortaleza: quebrantaste cabezas de ballenas en las aguas.
14Ти потрощив голову левіятана, дав його на поживу людям в пустинї.
14Tú magullaste las cabezas del leviathán; dístelo por comida al pueblo de los desiertos.
15Ти вітворив жерела і потоки; ти висушив прудисті ріки.
15Tú abriste fuente y río; tú secaste ríos impetuosos.
16І день твій і ніч твоя; ти сотворив сьвітло і сонце.
16Tuyo es el día, tuya también es la noche: tú aparejaste la luna y el sol.
17Ти утвердив всї гряницї землї; ти постановив лїто і зиму.
17Tú estableciste todos los términos de la tierra: el verano y el invierno tú los formaste.
18Спогадай се: ворог поругав Господа, а народ безумний зневажив імя твоє.
18Acuérdate de esto: que el enemigo ha dicho afrentas á Jehová, y que el pueblo insensato ha blasfemado tu nombre.
19Не попусти зьвірюцї душу горлицї твоєї, не забудь на віки громаду нужденних твоїх.
19No entregues á las bestias el alma de tu tórtola: y no olvides para siempre la congregación de tus afligidos.
20Спогадай завіт! Бо темні закутки землї наповнились домівками насильства.
20Mira al pacto: porque las tenebrosidades de la tierra llenas están de habitaciones de violencia.
21Нехай не вернеться з соромом пригноблений! Нужденний і бідний нехай возхвалять імя твоє.
21No vuelva avergonzado el abatido: el afligido y el menesteroso alabarán tu nombre.
22Встань, Боже, суди справу твою! Спогадай щоденне руганнє беззаконного!
22Levántate, oh Dios, aboga tu causa: acuérdate de cómo el insensato te injuria cada día.
23Не забудь крику ворогів твоїх! Буяннє тих, що проти тебе встали, не має кінця.
23No olvides las voces de tus enemigos: el alboroto de los que se levantan contra ti sube continuamente.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.