Псальма 74
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
1Наука Асафова. Для чого відкинув єси нас, Боже, на віки, палає гнїв твій на стадо пасовиска твого?
1چراای خدا ما را ترک کردهای تا به ابدو خشم تو بر گوسفندان مرتع خودافروخته شده است؟
2Спогадай твою громаду, що зєднав її оддавна, — ізбавив, як твоє наслїддє, тую гору Сион, на котрій ти осївся!
2جماعت خود را که ازقدیم خریدهای، بیاد آور و آن را که فدیه دادهای تا سبط میراث تو شود و این کوه صهیون را که درآن ساکن بودهای.
3Зверни стопи твої до недавньої руїни! Все у сьвятинї зруйнував ворог.
3قدمهای خود را بسوی خرابه های ابدی بردار زیرا دشمن هرچه را که درقدس تو بود خراب کرده است.
4Рикають вороги твої серед зборів твоїх; поставили знаки свої як знамена.
4دشمنانت درمیان جماعت تو غرش میکنند و علمهای خودرا برای علامات برپا مینمایند.
5Вони, як той, що сокирою замахнув в гущавинї лїса,
5و ظاهرمی شوند چون کسانی که تبرها را بر درختان جنگل بلند میکنند.
6І тепер вони топором і молотами розбивають різьбу його.
6و الان همه نقشهای تراشیده آن را به تبرها و چکشها خرد میشکنند.
7З пожаром пустили сьвятиню твою, осквернили дім імені твого.
7قدس های تو را آتش زدهاند و مسکن نام تو را تابه زمین بیحرمت کردهاند.
8Сказали в серцї своїм: Нуте, винищимо їх до ноги! — Пустили з димом всї Божі собори на землї.
8و در دل خودمی گویند آنها را تمام خراب میکنیم. پس جمیع کنیسه های خدا را در زمین سوزانیدهاند.
9Знамен наших ми не бачимо: нема більш пророка, й нема між нами, хто б знав, доки так буде.
9آیات خود را نمی بینیم و دیگر هیچ نبی نیست. و درمیان ما کسی نیست که بداند تا به کی خواهد بود.
10Доки, Боже, буде ругатись гнобитель? Чи вічно буде ворог зневажати імя твоє?
10ای خدا، دشمن تا به کی ملامت خواهد کرد؟ وآیا خصم، تا به ابد نام تو را اهانت خواهد نمود؟
11Чому здержуєш руку твою і правицю твою? Із лона твого допусти конець!
11چرا دست خود یعنی دست راست خویش رابرگردانیدهای؟ آن را از گریبان خود بیرون کشیده، ایشان را فانی کن.
12Бог царь мій з поконвіку, що дає спасеннє на землї.
12و خدا از قدیم پادشاه من است. او در میان زمین نجاتها پدید میآورد.
13Ти роздїлив море силою твоєю, розбив голови змиїв морських.
13تو به قوت خوددریا را منشق ساختی و سرهای نهنگان را در آبهاشکستی.
14Ти потрощив голову левіятана, дав його на поживу людям в пустинї.
14سرهای لویاتان را کوفته، و او را خوراک صحرانشینان گردانیدهای.
15Ти вітворив жерела і потоки; ти висушив прудисті ріки.
15توچشمهها و سیلها را شکافتی و نهرهای دائمی راخشک گردانیدی.
16І день твій і ніч твоя; ти сотворив сьвітло і сонце.
16روز از آن توست و شب نیزاز آن تو. نور و آفتاب را تو برقرار نمودهای.
17Ти утвердив всї гряницї землї; ти постановив лїто і зиму.
17تمامی حدود جهان را تو پایدار ساختهای. تابستان و زمستان را تو ایجاد کردهای.
18Спогадай се: ворог поругав Господа, а народ безумний зневажив імя твоє.
18ای خداوند این را بیادآور که دشمن ملامت میکند و مردم جاهل نام تو را اهانت مینمایند.
19Не попусти зьвірюцї душу горлицї твоєї, не забудь на віки громаду нужденних твоїх.
19جان فاخته خود را بهجانور وحشی مسپار. جماعت مسکینان خود را تا به ابد فراموش مکن.
20Спогадай завіт! Бо темні закутки землї наповнились домівками насильства.
20عهد خود را ملاحظه فرما زیرا که ظلمات جهان از مسکن های ظلم پراست.
21Нехай не вернеться з соромом пригноблений! Нужденний і бідний нехай возхвалять імя твоє.
21مظلومان به رسوایی برنگردند. مساکین و فقیران نام تو را حمدگویند.
22Встань, Боже, суди справу твою! Спогадай щоденне руганнє беззаконного!
22ای خدا برخیز و دعوای خود را برپادار؛ و بیادآور که احمق تمامی روز تو را ملامت میکند.
23Не забудь крику ворогів твоїх! Буяннє тих, що проти тебе встали, не має кінця.
23آواز دشمنان خود را فراموش مکن وغوغای مخالفان خود را که پیوسته بلند میشود.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.