Псальма
Chapter 39
Kulish and Puluj Bible (…
vs Old Persian Versio…
Aa
Text size
Line width
Verse numbers

Псальма 39

Kulish and Puluj Bible (1905)
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
1Проводиреві хора, Ідутунові, псальма Давидова. Сказав я: Буду пильнувати дороги моєї, щоб не согрішити язиком моїм, забезпечу уста мої, як довго беззаконник передо мною.
1گفتم راههای خود را حفظ خواهم کردتا به زبانم خطا نورزم. دهان خود را به لجام نگاه خواهم داشت، مادامی که شریر پیش من است.
2Я онїмів в мовчанню; я мовчав про добро, і біль мій заворушився.
2من گنگ بودم و خاموش و از نیکویی نیز سکوت کردم و درد من به حرکت آمد.
3Серце в менї загорілось, від думок моїх огонь займився; я сказав язиком моїм:
3دلم در اندرونم گرم شد. چون تفکر می‌کردم آتش افروخته گردید. پس به زبان خود سخن گفتم.
4Вияви, Господи, конець мій і міру днїв моїх, яка вона, щоб я знав, як довге життє менї.
4‌ای خداوند اجل مرا بر من معلوم ساز و مقدارایامم را که چیست تا بفهمم چه قدر فانی هستم.
5Бач, долонею відміряв єси днї мої, і вік мій, як нїщо, перед тобою; марна постать всякий чоловік, що стоїть на землї.
5اینک روزهایم را مثل یک وجب ساخته‌ای وزندگانی‌ام در نظر تو هیچ است. یقین هر آدمی محض بطالت قرار داده شد، سلاه.
6Як тїнь, ходить чоловік; даремне він побивається; він громадить та й не знає, хто збирати буде.
6اینک انسان در خیال رفتار می‌کند و محض بطالت مضطرب می‌گردد. ذخیره می‌کند و نمی داند کیست که ازآن تمتع خواهد برد.
7І чого ж я тепер дожидаю, Господи? Моя надїя на тебе!
7و الان‌ای خداوند برای چه منتظر باشم؟ امید من بر تو می‌باشد.
8Спаси мене від всїх переступів моїх, не віддай мене на глум лихим людям.
8مرا از همه گناهانم برهان و مرا نزد جاهلان عار مگردان.
9Онїмів я, не отвираю уст моїх, бо ти се вчинив єси.
9من گنگ بودم وزبان خود را باز نکردم زیرا که تو این را کرده‌ای.
10Одверни від мене твою кару! Я пропадаю від замахів руки твоєї.
10بلای خود را از من بردار زیرا که از ضرب دست تو من تلف می‌شوم.
11Коли ти караєш чоловіка за несправедливість, то як павутину розриваєш те, чого йому бажається; оттак, як подих той, всї люде.
11چون انسان را به‌سبب گناهش به عتابها تادیب می‌کنی، نفایس اورا مثل بید می‌گذاری. یقین هر انسان محض بطالت است، سلاه.
12Почуй молитву мою, Господи, і вислухай прошеннє моє; не мовчи на мої сльози! Бо я прохожий перед тобою і чужинець, як всї батьки мої.
12‌ای خداوند دعای مرابشنو و به فریادم گوش بده و از اشکهایم ساکت مباش، زیرا که من غریب هستم در نزد تو و نزیل هستم مثل جمیع پدران خود.
13Дай полекшу, нехай прийду до сили; перше нїм зійду з того сьвіта, і більше не буду!
13روی (خشم )خود را از من بگردان تا فرحناک شوم قبل از آنکه رحلت کنم و نایاب گردم.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.