Псальма 109
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
1Проводиреві; псальма Давидова. Боже, хвало моя, не мовчи!
1خدای تسبیح من، خاموش مباش!
2Бо губи грішника і губи зрадливі проти мене відчинились; брехливими язиками говорять проти мене.
2زیرا که دهان شرارت ودهان فریب را بر من گشودهاند، و به زبان دروغ برمن سخن گفتهاند.
3Ненависними словами мене обступили, і безвинно напали на мене.
3به سخنان کینه مرا احاطه کردهاند و بیسبب با من جنگ نمودهاند.
4За любов мою ворогують на мене; а я все молюся.
4به عوض محبت من، با من مخالفت میکنند، و اما من دعا.
5А вони менї злом за добро, за любов ненавистю відплатили.
5و به عوض نیکویی به من بدی کردهاند. و به عوض محبت، عداوت نموده.
6Пусти на него беззаконника, і сатана нехай стоїть праворуч у него.
6مردی شریر را براو بگمار، و دشمن بهدست راست او بایستد.
7Коли на судї стане, нехай вийде виноватий, і благаннє його нехай за гріх полїчиться.
7هنگامی که در محاکمه بیاید، خطا کار بیرون آیدو دعای او گناه بشود.
8Нехай віку свого не звікує, а уряд його возьме инший!
8ایام عمرش کم شود ومنصب او را دیگری ضبط نماید.
9Сини його будуть сиротами, а жінка його вдовою!
9فرزندان اویتیم بشوند و زوجه وی بیوه گردد.
10Нехай сини його, блукаючи, на жебри розійдуться, і покинувши пустки свої, хлїба просять!
10و فرزندان او آواره شده، گدایی بکنند و از خرابه های خودقوت را بجویند.
11Лихварь нехай все, що він має, загорне, й чужі люде працю його розхоплять!
11طلبکار تمامی مایملک او را ضبط نماید و اجنبیان محنت او را تاراج کنند.
12Нехай нїкого не має, хто постояв би в добротї до його, і нехай не буде нїкого, хто б сиріт його помилував!
12کسی نباشد که بر او رحمت کند و بر یتیمان وی احدی رافت ننماید.
13Потомство його нехай згине, в другому поколїнню нехай імя його буде затерте!
13ذریت وی منقطع گردند و در طبقه بعد نام ایشان محو شود.
14Нехай згадаються перед Господом несправедливостї батьків його, і гріх матері його нехай не затреться!
14عصیان پدرانش نزد خداوند به یاد آورده شودو گناه مادرش محو نگردد.
15Нехай гріхи їх все будуть перед Господом, а він знищить память їх на землї!
15و آنها در مد نظرخداوند دائم بماند تا یادگاری ایشان را از زمین ببرد.
16Тому, що не було на думцї в його, творити милість, що до смерти гнобив чоловіка нужденного і бідного і засмученого в серцї.
16زیرا که رحمت نمودن را به یاد نیاورد، بلکه بر فقیر و مسکین جفا کرد و بر شکسته دل تااو را به قتل رساند.
17Любив він проклін, нехай же спаде на його! Не любив благословення, нехай же нїколи не зазнає його!
17چون که لعنت را دوست میداشت بدو رسیده و چون که برکت رانمی خواست، از او دور شده است.
18Прокляттєм, як одежою, зодягався, нехай же як вода просякне внутро його, і, як олїй, костї його проникне!
18و لعنت رامثل ردای خود در برگرفت و مثل آب به شکمش درآمد و مثل روغن در استخوانهای وی.
19Нехай буде йому одежою, котрою зодягається, і поясом, котрим все підперезується!
19پس مثل جامهای که او را میپوشاند، و چون کمربندی که به آن همیشه بسته میشود، خواهدبود.
20Така доля від Господа нехай буде ворогам моїм, і тим, що проти душі моєї зло говорять.
20این است اجرت مخالفانم از جانب خداوند و برای آنانی که بر جان من بدی میگویند.
21Ти ж, Господи, Боже, заступи мене задля імені твого! Блага бо милість твоя; спаси мене!
21اما توای یهوه خداوند بهخاطر نام خود بامن عمل نما؛ چون که رحمت تو نیکوست، مراخلاصی ده.
22Я бо нужденний і бідний, і серце моє зранене в мене.
22زیرا که من فقیر و مسکین هستم ودل من در اندرونم مجروح است.
23Як тїнь, що простирається, я зникаю, як сарана полохаюсь.
23مثل سایهای که در زوال باشد رفتهام و مثل ملخ رانده شدهام.
24Колїна мої від посту охляли, і тїло моє змарнїло.
24زانوهایم از روزه داشتن میلرزد و گوشتم ازفربهی کاهیده میشود.
25І став я сьміховиском для них; побачивши мене, головами своїми покивують.
25و من نزد ایشان عارگردیدهام. چون مرا میبینند سر خود رامی جنبانند.
26Поможи менї, Господи, Боже мій! Спаси мене по милостї твоїй!
26ای یهوه خدای من مرا اعانت فرما، و به حسب رحمت خود مرا نجات ده،
27Щоб люде знали, що се рука твоя, Господи, і твоє дїло.
27تا بدانند که این است دست تو، و توای خداوند این را کردهای.
28Нехай вони проклинають мене, а ти благослови! Встануть вони, то допусти сором на них, і дай зрадуватись слузї твому!
28ایشان لعنت بکنند، اما تو برکت بده. ایشان برخیزند و خجل گردند و اما بنده توشادمان شود.
29Вороги мої нехай соромом покриються і ганьбою своєю, як плащом, обгорнуться.
29جفا کنندگانم به رسوایی ملبس شوند و خجالت خویش را مثل ردا بپوشند.
30Буду щиро прославляти Господа устами моїми, і серед збору хвалити його.
30خداوند را به زبان خود بسیار تشکر خواهم کرد و او را در جماعت کثیر حمد خواهم گفت.
31Бо він стоїть по правицї бідного, щоб спасти його від тих, що душу його судять.
31زیرا که بهدست راست مسکین خواهد ایستادتا او را از آنانی که بر جان او فتوا میدهندبرهاند.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.