Псальма 35
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
1Давидова. Суди, Господи, тих, що зобіжають мене, побори тих, що йдуть боєм на мене.
1ای خداوند با خصمان من مخاصمه نما و جنگ کن با آنانی که با من جنگ میکنند.
2Возьми щит і зброю, і стань до помочі менї!
2سپر و مجن را بگیر و به اعانت من برخیز.
3Вийми меча, і загороди дорогу перед напастником моїм; скажи душі моїй: я твоє спасеннє!
3و نیزه را راست کن و راه را پیش روی جفاکنندگانم ببند و بهجان من بگو من نجات توهستم.
4Нехай осоромляться ті, що наважили на життє моє; нехай відступлять назад ті, що задумали зло проти мене!
4خجل و رسوا شوند آنانی که قصد جان من دارند و آنانی که بداندیش منند، برگردانیده وخجل شوند.
5Нехай вони будуть, як полова перед вітром, і ангел Господнїй нехай прожене їх.
5مثل کاه پیش روی باد باشند وفرشته خداوند ایشان را براند.
6Дорога їх нехай буде темна й ховзка, і ангел Господнїй нехай на здогін наступає на них.
6راه ایشان تاریکی و لغزنده باد. و فرشته خداوند ایشان را تعاقب کند.
7Без причини бо заставили тайно сїти свої на мене, без вини викопали яму для душі моєї.
7زیرا دام خود را برای من بیسبب درحفرهای پنهان کردند که آن را برای جان من بیجهت کنده بودند.
8Нехай погибель спогонить його, щоб і не стямивсь, коли, — і сїтка його, котру заставив тайно, нехай зловить його; нехай він впаде до неї на погибель.
8هلاکت ناگهانی بدو برسد و دامی که پنهان کرد خودش را بگیرد و در آن به هلاکت گرفتار گردد.
9А душа моя зрадується в Господї, і звеселиться від його спасення!
9و اما جان من در خداوندوجد خواهد کرد و در نجات او شادی خواهدنمود.
10Всї костї мої скажуть: Господи! Хто рівня тобі? Тобі, що вирятував бідного від того, хто сильнїйший як він; мізерного і бідолашного від грабителя його!
10همه استخوانهایم میگویند «ای خداوندکیست مانند تو که مسکین را از شخص قوی تر ازاو میرهاند و مسکین وفقیر را از تاراج کننده وی.»
11Встають несправедливі сьвідки, допитують в мене, про що я не знаю.
11شاهدان کینه ور برخاستهاند. چیزهایی را که نمی دانستم از من میپرسند.
12Добро віддячують менї злом; осиротїла душа моя.
12به عوض نیکویی بدی به من میکنند. جان مرا بیکس گردانیدهاند.
13А я, коли вони нездужали, надягав волосїнну плахту, смиряв постом душу і молитва моя верталась до грудї моєї;
13و اما من چون ایشان بیمار میبودند پلاس میپوشیدم. جان خود را به روزه میرنجانیدم ودعایم به سینهام برمی گشت.
14Як для друга або брата, так я побивався; як за матїрю падкуючи, так я в журбі хилився.
14مثل آنکه اودوست و برادرم میبود، سرگردان میرفتم. چون کسیکه برای مادرش ماتم گیرد، از حزن خم میشدم.
15Коли ж я кульгаю, вони втїшаються, зібравшись; злоріки зібрались проти мене, і я не знав про них; вони озьвірились на мене, і нема їм впину.
15ولی چون افتادم شادیکنان جمع شدند. آن فرومایگان بر من جمع شدند. و کسانی که نشناخته بودم مرا دریدند و ساکت نشدند.
16Вкупі з мерзенними брехунами скреготали вони зубами.
16مثل فاجرانی که برای نان مسخرگی میکنند. دندانهای خود را بر من میافشردند.
17Господи, як довго будеш придивлятись? Верни душу мою з спустошення їх, від левчуків одинокую мою!
17ای خداوند تا به کی نظر خواهی کرد! جانم را ازخرابیهای ایشان برهان و یگانه مرا از شیربچگان.
18Буду прославляти тебе перед великим збором, величати проміж громадним людом.
18و تو را در جماعت بزرگ حمد خواهم گفت. ترا در میان قوم عظیم تسبیح خواهم خواند.
19Не допусти, щоб втїшались надо мною ті, що ворогують на мене без причини, щоб прижмурювали очі ті, що ненавидять мене безвинно.
19تاآنانی که بیسبب دشمن منند، بر من فخر نکنند. وآنانی که بر من بیسبب بغض مینمایند، چشمک نزنند.
20Бо не про супокій говорять вони; і проти тихих в країнї зрада в них на думцї.
20زیرا برای سلامتی سخن نمی گویند و برآنانی که در زمین آرامند سخنان حیله آمیز را تفکرمی کنند.
21І проти мене роззявили вони пельки свої, покликуючи: Ого! Ого! видїли очі наші!
21و دهان خود را بر من باز کرده، میگویند هه هه چشم ما دیده است.
22Ти бачив, Господи, не мовчи! Господи, будь недалеко від мене!
22ای خداوند تو آن را دیدهای پس سکوت مفرما. ای خداوند از من دور مباش.
23Встань, і спогадай правду мою, Господи, Боже мій! Явись на правуваннє моє!
23خویشتن را برانگیز وبرای داد من بیدار شو، ای خدای من و خداوند من برای دعوی من.
24Признай менї правду по справедливостї твоїй, Господи, Боже мій! Не дай їм втїшатись надо мною.
24ای یهوه خدایم مرا موافق عدل خود داد بده، مبادا بر من شادی نمایند.
25Нехай не скажуть в серцї своїм: От, того й ми бажали! Не дай їм сказати: ми його заїли!
25تادر دل خود نگویند اینک مراد ما. تا نگویند او رابلعیدهایم.
26Нехай повстидаються і осоромляться всї, хто втїшається з мого нещастя! Нехай окриються ганьбою і соромом ті, що вихваляються проти мене.
26و آنانی که در بدی من شادند، با هم خجل و شرمنده شوند. و آنانی که بر من تکبرمی کنند، به خجلت و رسوایی ملبس شوند.
27Нехай радуються і веселяться ті, що любуються правдою моєю, і най завсїди кажуть: Великий Господь, що любується спокоєм слуги свого.
27آنانی که خواهان حق منند ترنم و شادی نمایند. و دائم گویند خداوند بزرگ است که به سلامتی بنده خود رغبت دارد.
28І язик мій звіщати ме про справедливість твою, про хвалу твою цїлий день.
28و زبانم عدالت تو را بیان خواهد کرد و تسبیح تو را تمامی روز.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.