Псальма 35
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
World English Bible
1Давидова. Суди, Господи, тих, що зобіжають мене, побори тих, що йдуть боєм на мене.
1Contend, LORD, with those who contend with me. Fight against those who fight against me.
2Возьми щит і зброю, і стань до помочі менї!
2Take hold of shield and buckler, and stand up for my help.
3Вийми меча, і загороди дорогу перед напастником моїм; скажи душі моїй: я твоє спасеннє!
3Brandish the spear and block those who pursue me. Tell my soul, “I am your salvation.”
4Нехай осоромляться ті, що наважили на життє моє; нехай відступлять назад ті, що задумали зло проти мене!
4Let those who seek after my soul be disappointed and brought to dishonor. Let those who plot my ruin be turned back and confounded.
5Нехай вони будуть, як полова перед вітром, і ангел Господнїй нехай прожене їх.
5Let them be as chaff before the wind, the LORD’s angel driving them on.
6Дорога їх нехай буде темна й ховзка, і ангел Господнїй нехай на здогін наступає на них.
6Let their way be dark and slippery, the LORD’s angel pursuing them.
7Без причини бо заставили тайно сїти свої на мене, без вини викопали яму для душі моєї.
7For without cause they have hidden their net in a pit for me. Without cause they have dug a pit for my soul.
8Нехай погибель спогонить його, щоб і не стямивсь, коли, — і сїтка його, котру заставив тайно, нехай зловить його; нехай він впаде до неї на погибель.
8Let destruction come on him unawares. Let his net that he has hidden catch himself. Let him fall into that destruction.
9А душа моя зрадується в Господї, і звеселиться від його спасення!
9My soul shall be joyful in the LORD. It shall rejoice in his salvation.
10Всї костї мої скажуть: Господи! Хто рівня тобі? Тобі, що вирятував бідного від того, хто сильнїйший як він; мізерного і бідолашного від грабителя його!
10All my bones shall say, “LORD, who is like you, who delivers the poor from him who is too strong for him; yes, the poor and the needy from him who robs him?”
11Встають несправедливі сьвідки, допитують в мене, про що я не знаю.
11Unrighteous witnesses rise up. They ask me about things that I don’t know about.
12Добро віддячують менї злом; осиротїла душа моя.
12They reward me evil for good, to the bereaving of my soul.
13А я, коли вони нездужали, надягав волосїнну плахту, смиряв постом душу і молитва моя верталась до грудї моєї;
13But as for me, when they were sick, my clothing was sackcloth. I afflicted my soul with fasting. My prayer returned into my own bosom.
14Як для друга або брата, так я побивався; як за матїрю падкуючи, так я в журбі хилився.
14I behaved myself as though it had been my friend or my brother. I bowed down mourning, as one who mourns his mother.
15Коли ж я кульгаю, вони втїшаються, зібравшись; злоріки зібрались проти мене, і я не знав про них; вони озьвірились на мене, і нема їм впину.
15But in my adversity, they rejoiced, and gathered themselves together. The attackers gathered themselves together against me, and I didn’t know it. They tore at me, and didn’t cease.
16Вкупі з мерзенними брехунами скреготали вони зубами.
16Like the profane mockers in feasts, they gnashed their teeth at me.
17Господи, як довго будеш придивлятись? Верни душу мою з спустошення їх, від левчуків одинокую мою!
17Lord, how long will you look on? Rescue my soul from their destruction, my precious life from the lions.
18Буду прославляти тебе перед великим збором, величати проміж громадним людом.
18I will give you thanks in the great assembly. I will praise you among many people.
19Не допусти, щоб втїшались надо мною ті, що ворогують на мене без причини, щоб прижмурювали очі ті, що ненавидять мене безвинно.
19Don’t let those who are my enemies wrongfully rejoice over me; neither let those who hate me without a cause wink their eyes.
20Бо не про супокій говорять вони; і проти тихих в країнї зрада в них на думцї.
20For they don’t speak peace, but they devise deceitful words against those who are quiet in the land.
21І проти мене роззявили вони пельки свої, покликуючи: Ого! Ого! видїли очі наші!
21Yes, they opened their mouth wide against me. They said, “Aha! Aha! Our eye has seen it!”
22Ти бачив, Господи, не мовчи! Господи, будь недалеко від мене!
22You have seen it, LORD. Don’t keep silent. Lord, don’t be far from me.
23Встань, і спогадай правду мою, Господи, Боже мій! Явись на правуваннє моє!
23Wake up! Rise up to defend me, my God! My Lord, contend for me!
24Признай менї правду по справедливостї твоїй, Господи, Боже мій! Не дай їм втїшатись надо мною.
24Vindicate me, LORD my God, according to your righteousness. Don’t let them gloat over me.
25Нехай не скажуть в серцї своїм: От, того й ми бажали! Не дай їм сказати: ми його заїли!
25Don’t let them say in their heart, “Aha! That’s the way we want it!” Don’t let them say, “We have swallowed him up!”
26Нехай повстидаються і осоромляться всї, хто втїшається з мого нещастя! Нехай окриються ганьбою і соромом ті, що вихваляються проти мене.
26Let them be disappointed and confounded together who rejoice at my calamity. Let them be clothed with shame and dishonor who magnify themselves against me.
27Нехай радуються і веселяться ті, що любуються правдою моєю, і най завсїди кажуть: Великий Господь, що любується спокоєм слуги свого.
27Let those who favor my righteous cause shout for joy and be glad. Yes, let them say continually, “May the LORD be magnified, who has pleasure in the prosperity of his servant!”
28І язик мій звіщати ме про справедливість твою, про хвалу твою цїлий день.
28My tongue shall talk about your righteousness and about your praise all day long.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.