Псальма 35
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Louis Segond 1910
1Давидова. Суди, Господи, тих, що зобіжають мене, побори тих, що йдуть боєм на мене.
1De David. Éternel! Défends-moi contre mes adversaires, Combats ceux qui me combattent!
2Возьми щит і зброю, і стань до помочі менї!
2Saisis le petit et le grand bouclier, Et lève-toi pour me secourir!
3Вийми меча, і загороди дорогу перед напастником моїм; скажи душі моїй: я твоє спасеннє!
3Brandis la lance et le javelot contre mes persécuteurs! Dis à mon âme: Je suis ton salut!
4Нехай осоромляться ті, що наважили на життє моє; нехай відступлять назад ті, що задумали зло проти мене!
4Qu’ils soient honteux et confus, ceux qui en veulent à ma vie! Qu’ils reculent et rougissent, ceux qui méditent ma perte!
5Нехай вони будуть, як полова перед вітром, і ангел Господнїй нехай прожене їх.
5Qu’ils soient comme la balle emportée par le vent, Et que l’ange de l’Éternel les chasse!
6Дорога їх нехай буде темна й ховзка, і ангел Господнїй нехай на здогін наступає на них.
6Que leur route soit ténébreuse et glissante, Et que l’ange de l’Éternel les poursuive!
7Без причини бо заставили тайно сїти свої на мене, без вини викопали яму для душі моєї.
7Car sans cause ils m’ont tendu leur filet sur une fosse, Sans cause ils l’ont creusée pour m’ôter la vie.
8Нехай погибель спогонить його, щоб і не стямивсь, коли, — і сїтка його, котру заставив тайно, нехай зловить його; нехай він впаде до неї на погибель.
8Que la ruine les atteigne à l’improviste, Qu’ils soient pris dans le filet qu’ils ont tendu, Qu’ils y tombent et périssent!
9А душа моя зрадується в Господї, і звеселиться від його спасення!
9Et mon âme aura de la joie en l’Éternel, De l’allégresse en son salut.
10Всї костї мої скажуть: Господи! Хто рівня тобі? Тобі, що вирятував бідного від того, хто сильнїйший як він; мізерного і бідолашного від грабителя його!
10Tous mes os diront: Éternel! Qui peut, comme toi, Délivrer le malheureux d’un plus fort que lui, Le malheureux et le pauvre de celui qui le dépouille?
11Встають несправедливі сьвідки, допитують в мене, про що я не знаю.
11De faux témoins se lèvent: Ils m’interrogent sur ce que j’ignore.
12Добро віддячують менї злом; осиротїла душа моя.
12Ils me rendent le mal pour le bien: Mon âme est dans l’abandon.
13А я, коли вони нездужали, надягав волосїнну плахту, смиряв постом душу і молитва моя верталась до грудї моєї;
13Et moi, quand ils étaient malades, je revêtais un sac, J’humiliais mon âme par le jeûne, Je priais, la tête penchée sur mon sein.
14Як для друга або брата, так я побивався; як за матїрю падкуючи, так я в журбі хилився.
14Comme pour un ami, pour un frère, je me traînais lentement; Comme pour le deuil d’une mère, je me courbais avec tristesse.
15Коли ж я кульгаю, вони втїшаються, зібравшись; злоріки зібрались проти мене, і я не знав про них; вони озьвірились на мене, і нема їм впину.
15Puis, quand je chancelle, ils se réjouissent et s’assemblent, Ils s’assemblent à mon insu pour m’outrager, Ils me déchirent sans relâche;
16Вкупі з мерзенними брехунами скреготали вони зубами.
16Avec les impies, les parasites moqueurs, Ils grincent des dents contre moi.
17Господи, як довго будеш придивлятись? Верни душу мою з спустошення їх, від левчуків одинокую мою!
17Seigneur! Jusques à quand le verras-tu? Protège mon âme contre leurs embûches, Ma vie contre les lionceaux!
18Буду прославляти тебе перед великим збором, величати проміж громадним людом.
18Je te louerai dans la grande assemblée, Je te célébrerai au milieu d’un peuple nombreux.
19Не допусти, щоб втїшались надо мною ті, що ворогують на мене без причини, щоб прижмурювали очі ті, що ненавидять мене безвинно.
19Que ceux qui sont à tort mes ennemis ne se réjouissent pas à mon sujet, Que ceux qui me haïssent sans cause ne m’insultent pas du regard!
20Бо не про супокій говорять вони; і проти тихих в країнї зрада в них на думцї.
20Car ils tiennent un langage qui n’est point celui de la paix, Ils méditent la tromperie contre les gens tranquilles du pays.
21І проти мене роззявили вони пельки свої, покликуючи: Ого! Ого! видїли очі наші!
21Ils ouvrent contre moi leur bouche, Ils disent: Ah! Ah! Nos yeux regardent!
22Ти бачив, Господи, не мовчи! Господи, будь недалеко від мене!
22Éternel, tu le vois! Ne reste pas en silence! Seigneur, ne t’éloigne pas de moi!
23Встань, і спогадай правду мою, Господи, Боже мій! Явись на правуваннє моє!
23Réveille-toi, réveille-toi pour me faire justice! Mon Dieu et mon Seigneur, défends ma cause!
24Признай менї правду по справедливостї твоїй, Господи, Боже мій! Не дай їм втїшатись надо мною.
24Juge-moi selon ta justice, Éternel, mon Dieu! Et qu’ils ne se réjouissent pas à mon sujet!
25Нехай не скажуть в серцї своїм: От, того й ми бажали! Не дай їм сказати: ми його заїли!
25Qu’ils ne disent pas dans leur cœur: Ah! Voilà ce que nous voulions! Qu’ils ne disent pas: Nous l’avons englouti!
26Нехай повстидаються і осоромляться всї, хто втїшається з мого нещастя! Нехай окриються ганьбою і соромом ті, що вихваляються проти мене.
26Que tous ensemble ils soient honteux et confus, Ceux qui se réjouissent de mon malheur! Qu’ils revêtent l’ignominie et l’opprobre, Ceux qui s’élèvent contre moi!
27Нехай радуються і веселяться ті, що любуються правдою моєю, і най завсїди кажуть: Великий Господь, що любується спокоєм слуги свого.
27Qu’ils aient de l’allégresse et de la joie, Ceux qui prennent plaisir à mon innocence, Et que sans cesse ils disent: Exalté soit l’Éternel, Qui veut la paix de son serviteur!
28І язик мій звіщати ме про справедливість твою, про хвалу твою цїлий день.
28Et ma langue célébrera ta justice, Elle dira tous les jours ta louange.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.