Псальма 83

Kulish and Puluj Bible (1905)

Louis Segond 1910

1Пісня, псальма Асафова. Боже! Не мовчи; не нїмуй, озвися, Боже!

1Cantique. Psaume d’Asaph.

2Бо ось, вороги твої розбуялись, і ненавидники твої підносять голову.

2O Dieu, ne reste pas dans le silence! Ne te tais pas, et ne te repose pas, ô Dieu!

3Зрадливо змовляються проти народа твого, і нараджуються проти тих, що бережеш їх.

3Car voici, tes ennemis s’agitent, Ceux qui te haïssent lèvent la tête.

4Кажуть: Ходїм, знищемо їх, щоб не були вже народом, щоб нїхто не згадував більше імя Ізраїля!

4Ils forment contre ton peuple des projets pleins de ruse, Et ils délibèrent contre ceux que tu protèges.

5Вони бо радили раду однодушно, зробили змову проти тебе.

5Venez, disent-ils, exterminons-les du milieu des nations, Et qu’on ne se souvienne plus du nom d’Israël!

6Намети Едомові і Ізмаїлїї, Моаб і Агаряне,

6Ils se concertent tous d’un même cœur, Ils font une alliance contre toi;

7Геваль і Аммон, і Амалик, Филистії з людьми Тирськими;

7Les tentes d’Édom et les Ismaélites, Moab et les Hagaréniens,

8Тай Ассур пристав до них; стали рамям синам Лота.

8Guebal, Ammon, Amalek, Les Philistins avec les habitants de Tyr;

9Зроби їм те, що Мидіянїям, що Сісері, що Явиму коло потока Кисона,

9L’Assyrie aussi se joint à eux, Elle prête son bras aux enfants de Lot. — Pause.

10Котрі, знищені коло Ендора, гноєм для землї стали.

10Traite-les comme Madian, Comme Sisera, comme Jabin au torrent de Kison!

11Зроби з ними, з їх можними, як з Горебом, і з Зебом, і як з Зебаком і з Зальмуном, з усїма князями їх,

11Ils ont été détruits à En-Dor, Ils sont devenus du fumier pour la terre.

12Котрі сказали: позаймаймо домівки Божі!

12Traite leurs chefs comme Oreb et Zeeb, Et tous leurs princes comme Zébach et Tsalmunna!

13Боже мій, зроби їх, як порох у вихрі, як терміттє перед вітром!

13Car ils disent: Emparons-nous Des demeures de Dieu!

14Як огонь лїси пожирає, і як поломя гори запалює,

14Mon Dieu! Rends-les semblables au tourbillon, Au chaume qu’emporte le vent,

15Так ти гони їх вихром твоїм і бурею-хуртовиною, злякавши, змети їх!

15Au feu qui brûle la forêt, A la flamme qui embrase les montagnes!

16Сповни лице їх соромом, щоб шукали імені твого, Господи!

16Poursuis-les ainsi de ta tempête, Et fais-les trembler par ton ouragan!

17Щоб осоромились і злякались на віки, і зо встидом погибли.

17Couvre leur face d’ignominie, Afin qu’ils cherchent ton nom, ô Éternel!

18Тай щоб знали, що ти, котрого імя Господь, один єси найвисший над цїлою землею.

18Qu’ils soient confus et épouvantés pour toujours, Qu’ils soient honteux et qu’ils périssent!

no verse 19 in this text

19Qu’ils sachent que toi seul, dont le nom est l’Éternel, Tu es le Très-Haut sur toute la terre!

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.