Псальма 31
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Louis Segond 1910
1Проводиреві хора: Псальма Давидова. На тебе вповаю, Господи; не дай менї осоромитись по віки; по твоїй справедливостї спаси мене.
1Au chef des chantres. Psaume de David.
2Нахили до мене ухо твоє, спаси мене скоро! Будь менї баштою, домом оборонним, щоб спасти мене!
2Éternel! je cherche en toi mon refuge: Que jamais je ne sois confondu! Délivre-moi dans ta justice!
3Ти бо єси скеля моя, башта моя, і задля імени твого веди мене й навчай мене.
3Incline vers moi ton oreille, hâte-toi de me secourir! Sois pour moi un rocher protecteur, une forteresse, Où je trouve mon salut!
4Виведи мене з сїтки, що тайно заставили її на мене; ти бо єси твердиня моя.
4Car tu es mon rocher, ma forteresse; Et à cause de ton nom tu me conduiras, tu me dirigeras.
5В руки твої віддаю духа мого; ти ізбавив мене, Господи, Боже правди!
5Tu me feras sortir du filet qu’ils m’ont tendu; Car tu es mon protecteur.
6Зненавидїв я тих, що вважають на божища нїкчемні; я ж вповав на Господа.
6Je remets mon esprit entre tes mains; Tu me délivreras, Éternel, Dieu de vérité!
7Зрадїю серцем і звеселюся задля милосердя твого; бачивши горе моє, ти знав тїсноту душі моєї,
7Je hais ceux qui s’attachent à de vaines idoles, Et je me confie en l’Éternel.
8І не віддав мене ворогові в руки, поставив ноги мої на широкому просторі.
8Je serai par ta grâce dans l’allégresse et dans la joie; Car tu vois ma misère, tu sais les angoisses de mon âme,
9Змилуйся надо мною, Господи! Бо я в тїснотї; із журби запались очі мої, душа моя і внутро моє.
9Et tu ne me livreras pas aux mains de l’ennemi, Tu mettras mes pieds au large.
10Бо в горю нидїє життє моє, і лїта мої в зітханню; в несправедливостї ізнемоглась сила моя, і костї мої струпішіли.
10Aie pitié de moi, Éternel! Car je suis dans la détresse; J’ai le visage, l’âme et le corps usés par le chagrin.
11Став я посьміховиском не то що для всїх ворогів моїх, а й надто ще більше для сусїдів моїх, і страшилом для знакомих моїх; хто бачить мене на улицї, той втїкає від мене.
11Ma vie se consume dans la douleur, Et mes années dans les soupirs; Ma force est épuisée à cause de mon iniquité, Et mes os dépérissent.
12Забуто мене в серцї, як помершого; став я наче розбита посудина.
12Tous mes adversaires m’ont rendu un objet d’opprobre, De grand opprobre pour mes voisins, et de terreur pour mes amis; Ceux qui me voient dehors s’enfuient loin de moi.
13Чув бо я брехню від багацько людей — кругом пострах — як всї змовлялись проти мене; вони чигали на життє моє.
13Je suis oublié des cœurs comme un mort, Je suis comme un vase brisé.
14Я ж, я вповав на тебе, Господи, я казав: ти єси Бог мій!
14J’apprends les mauvais propos de plusieurs, L’épouvante qui règne à l’entour, Quand ils se concertent ensemble contre moi: Ils complotent de m’ôter la vie.
15Днї мої в руках твоїх; вирятуй мене з рук ворога мого і від гонителїв моїх!
15Mais en toi je me confie, ô Éternel! Je dis: Tu es mon Dieu!
16Сьвіти лицем твоїм на слугу твого, спаси мене по милостї твоїй!
16Mes destinées sont dans ta main; Délivre-moi de mes ennemis et de mes persécuteurs!
17Господи, не допусти сорому на мене, бо я призвав тебе на поміч! Побий соромом беззаконних, нехай в пеклї нїміють!
17Fais luire ta face sur ton serviteur, Sauve-moi par ta grâce!
18Зацїпи уста брехливі, що в гордостї і зневазї верзять мерзоту проти праведника!
18Éternel, que je ne sois pas confondu quand je t’invoque. Que les méchants soient confondus, Qu’ils descendent en silence au séjour des morts!
19Як велика доброта твоя, що зберіг єси для боящихся тебе, що явив перед синами людськими людям, що вповають на тебе.
19Qu’elles deviennent muettes, les lèvres menteuses, Qui parlent avec audace contre le juste, Avec arrogance et dédain!
20Ти сховаєш їх у сховку перед лицем твоїм від заговорів людських; ти сховаєш їх у домівцї від язиків сварливих.
20Oh! Combien est grande ta bonté, Que tu tiens en réserve pour ceux qui te craignent, Que tu témoignes à ceux qui cherchent en toi leur refuge, A la vue des fils de l’homme!
21Благословен Господь! Бо чудно явив він на менї милість свою в оборонному містї.
21Tu les protèges sous l’abri de ta face contre ceux qui les persécutent, Tu les protèges dans ta tente contre les langues qui les attaquent.
22Сказав я, правда, в переляку: Я відлучений від очей твоїх; та все ж таки ти почув голос мого благання, як я взивав до тебе.
22Béni soit l’Éternel! Car il a signalé sa grâce envers moi, Comme si j’avais été dans une ville forte.
23Полюбіть Господа, всї його праведні! Вірних сохранить Господь, а сповна відплатить тому, хто живе в гординї.
23Je disais dans ma précipitation: Je suis chassé loin de ton regard! Mais tu as entendu la voix de mes supplications, Quand j’ai crié vers toi.
24Будьте сильні і майте в серцї одвагу, ви всї, що вповаєте на Господа.
24Aimez l’Éternel, vous qui avez de la piété! L’Éternel garde les fidèles, Et il punit sévèrement les orgueilleux.
no verse 25 in this text
25Fortifiez-vous et que votre cœur s’affermisse, Vous tous qui espérez en l’Éternel!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.