Псальма 74
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Louis Segond 1910
1Наука Асафова. Для чого відкинув єси нас, Боже, на віки, палає гнїв твій на стадо пасовиска твого?
1Cantique d’Asaph. Pourquoi, ô Dieu! Rejettes-tu pour toujours? Pourquoi t’irrites-tu contre le troupeau de ton pâturage?
2Спогадай твою громаду, що зєднав її оддавна, — ізбавив, як твоє наслїддє, тую гору Сион, на котрій ти осївся!
2Souviens-toi de ton peuple que tu as acquis autrefois, Que tu as racheté comme la tribu de ton héritage! Souviens-toi de la montagne de Sion, où tu faisais ta résidence;
3Зверни стопи твої до недавньої руїни! Все у сьвятинї зруйнував ворог.
3Porte tes pas vers ces lieux constamment dévastés! L’ennemi a tout ravagé dans le sanctuaire.
4Рикають вороги твої серед зборів твоїх; поставили знаки свої як знамена.
4Tes adversaires ont rugi au milieu de ton temple; Ils ont établi pour signes leurs signes.
5Вони, як той, що сокирою замахнув в гущавинї лїса,
5On les a vus, pareils à celui qui lève La cognée dans une épaisse forêt;
6І тепер вони топором і молотами розбивають різьбу його.
6Et bientôt ils ont brisé toutes les sculptures, A coups de haches et de marteaux.
7З пожаром пустили сьвятиню твою, осквернили дім імені твого.
7Ils ont mis le feu à ton sanctuaire; Ils ont abattu, profané la demeure de ton nom.
8Сказали в серцї своїм: Нуте, винищимо їх до ноги! — Пустили з димом всї Божі собори на землї.
8Ils disaient en leur cœur: Traitons-les tous avec violence! Ils ont brûlé dans le pays tous les lieux saints.
9Знамен наших ми не бачимо: нема більш пророка, й нема між нами, хто б знав, доки так буде.
9Nous ne voyons plus nos signes; Il n’y a plus de prophète, Et personne parmi nous qui sache jusqu’à quand…
10Доки, Боже, буде ругатись гнобитель? Чи вічно буде ворог зневажати імя твоє?
10Jusqu’à quand, ô Dieu! L’oppresseur outragera-t-il, L’ennemi méprisera-t-il sans cesse ton nom?
11Чому здержуєш руку твою і правицю твою? Із лона твого допусти конець!
11Pourquoi retires-tu ta main et ta droite? Sors-la de ton sein! Détruis!
12Бог царь мій з поконвіку, що дає спасеннє на землї.
12Dieu est mon roi dès les temps anciens, Lui qui opère des délivrances au milieu de la terre.
13Ти роздїлив море силою твоєю, розбив голови змиїв морських.
13Tu as fendu la mer par ta puissance, Tu as brisé les têtes des monstres sur les eaux;
14Ти потрощив голову левіятана, дав його на поживу людям в пустинї.
14Tu as écrasé la tête du crocodile, Tu l’as donné pour nourriture au peuple du désert.
15Ти вітворив жерела і потоки; ти висушив прудисті ріки.
15Tu as fait jaillir des sources et des torrents. Tu as mis à sec des fleuves qui ne tarissent point.
16І день твій і ніч твоя; ти сотворив сьвітло і сонце.
16A toi est le jour, à toi est la nuit; Tu as créé la lumière et le soleil.
17Ти утвердив всї гряницї землї; ти постановив лїто і зиму.
17Tu as fixé toutes les limites de la terre, Tu as établi l’été et l’hiver.
18Спогадай се: ворог поругав Господа, а народ безумний зневажив імя твоє.
18Souviens-toi que l’ennemi outrage l’Éternel, Et qu’un peuple insensé méprise ton nom!
19Не попусти зьвірюцї душу горлицї твоєї, не забудь на віки громаду нужденних твоїх.
19Ne livre pas aux bêtes l’âme de ta tourterelle, N’oublie pas à toujours la vie de tes malheureux!
20Спогадай завіт! Бо темні закутки землї наповнились домівками насильства.
20Aie égard à l’alliance! Car les lieux sombres du pays sont pleins de repaires de brigands.
21Нехай не вернеться з соромом пригноблений! Нужденний і бідний нехай возхвалять імя твоє.
21Que l’opprimé ne retourne pas confus! Que le malheureux et le pauvre célèbrent ton nom!
22Встань, Боже, суди справу твою! Спогадай щоденне руганнє беззаконного!
22Lève-toi, ô Dieu! Défends ta cause! Souviens-toi des outrages que te fait chaque jour l’insensé!
23Не забудь крику ворогів твоїх! Буяннє тих, що проти тебе встали, не має кінця.
23N’oublie pas les clameurs de tes adversaires, Le tumulte sans cesse croissant de ceux qui s’élèvent contre toi!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.