Псальма 56
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Louis Segond 1910
1Проводиреві хора: після „Голубка з далеких дубравин‟; памятна пісня Давидова, як Филистії зловили його в Гетї. Помилуй мене, Боже, бо розлютився на мене чоловік; день в день нападає на мене, і доскуляє менї.
1Au chef des chantres. Sur “Colombe des térébinthes lointains”. Hymne de David. Lorsque les Philistins le saisirent à Gath.
2Вороги мої цїлий день лютують; багато бо їх наступає на мене, розбуявшись.
2Aie pitié de moi, ô Dieu! Car des hommes me harcèlent; Tout le jour ils me font la guerre, ils me tourmentent.
3В день страху мого я вповаю на тебе!
3Tout le jour mes adversaires me harcèlent; Ils sont nombreux, ils me font la guerre comme des hautains.
4Ради Бога хвалити му слово його: на Бога вповаю, не побоюся; що заподїє менї тїло?
4Quand je suis dans la crainte, En toi je me confie.
5Цїлий день зневажають вони слова мої, всї думки їх на зло проти мене.
5Je me glorifierai en Dieu, en sa parole; Je me confie en Dieu, je ne crains rien: Que peuvent me faire des hommes?
6Збираються, ховаються, мої пяти назирають, бо засїли на душу мою.
6Sans cesse ils portent atteinte à mes droits, Ils n’ont à mon égard que de mauvaises pensées.
7Хиба в беззаконню спастись їм? Відкинь, Боже, у гнїві народи!
7Ils complotent, ils épient, ils observent mes traces, Parce qu’ils en veulent à ma vie.
8Блуканнє моє залїчене в тебе. Збери сльози мої в посудину твою; чи не записані вони в тебе?
8C’est par l’iniquité qu’ils espèrent échapper: Dans ta colère, ô Dieu, précipite les peuples!
9Тодї відступлять вороги мої, в день, коли я покличу; знаю се, що Бог зо мною.
9Tu comptes les pas de ma vie errante; Recueille mes larmes dans ton outre: Ne sont-elles pas inscrites dans ton livre?
10В Бозї восхвалю слово, в Господї восхвалю слово.
10Mes ennemis reculent, au jour où je crie; Je sais que Dieu est pour moi.
11На Бога вповаю, не побоюся; що заподїє менї чоловік?
11Je me glorifierai en Dieu, en sa parole; Je me glorifierai en l’Éternel, en sa parole;
12Зо мною, Боже, обіти слюбовані перед тобою, віддам хвалу тобі.
12Je me confie en Dieu, je ne crains rien: Que peuvent me faire des hommes?
13Ти бо збавив душу мою від смертї. Чи не спасеш і ніг моїх від спотикання, щоб ходити менї перед Богом в сьвітлї життя сього?
13O Dieu! Je dois accomplir les vœux que je t’ai faits; Je t’offrirai des actions de grâces.
no verse 14 in this text
14Car tu as délivré mon âme de la mort, Tu as garanti mes pieds de la chute, Afin que je marche devant Dieu, à la lumière des vivants.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.