Псальма 39
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Louis Segond 1910
1Проводиреві хора, Ідутунові, псальма Давидова. Сказав я: Буду пильнувати дороги моєї, щоб не согрішити язиком моїм, забезпечу уста мої, як довго беззаконник передо мною.
1Au chef des chantres. A Jeduthun, Psaume de David.
2Я онїмів в мовчанню; я мовчав про добро, і біль мій заворушився.
2Je disais: Je veillerai sur mes voies, De peur de pécher par ma langue; Je mettrai un frein à ma bouche, Tant que le méchant sera devant moi.
3Серце в менї загорілось, від думок моїх огонь займився; я сказав язиком моїм:
3Je suis resté muet, dans le silence; Je me suis tu, quoique malheureux; Et ma douleur n’était pas moins vive.
4Вияви, Господи, конець мій і міру днїв моїх, яка вона, щоб я знав, як довге життє менї.
4Mon cœur brûlait au-dedans de moi, Un feu intérieur me consumait, Et la parole est venue sur ma langue.
5Бач, долонею відміряв єси днї мої, і вік мій, як нїщо, перед тобою; марна постать всякий чоловік, що стоїть на землї.
5Éternel! Dis-moi quel est le terme de ma vie, Quelle est la mesure de mes jours; Que je sache combien je suis fragile.
6Як тїнь, ходить чоловік; даремне він побивається; він громадить та й не знає, хто збирати буде.
6Voici, tu as donné à mes jours la largeur de la main, Et ma vie est comme un rien devant toi. Oui, tout homme debout n’est qu’un souffle. — Pause.
7І чого ж я тепер дожидаю, Господи? Моя надїя на тебе!
7Oui, l’homme se promène comme une ombre, Il s’agite vainement; Il amasse, et il ne sait qui recueillera.
8Спаси мене від всїх переступів моїх, не віддай мене на глум лихим людям.
8Maintenant, Seigneur, que puis-je espérer? En toi est mon espérance.
9Онїмів я, не отвираю уст моїх, бо ти се вчинив єси.
9Délivre-moi de toutes mes transgressions! Ne me rends pas l’opprobre de l’insensé!
10Одверни від мене твою кару! Я пропадаю від замахів руки твоєї.
10Je reste muet, je n’ouvre pas la bouche, Car c’est toi qui agis.
11Коли ти караєш чоловіка за несправедливість, то як павутину розриваєш те, чого йому бажається; оттак, як подих той, всї люде.
11Détourne de moi tes coups! Je succombe sous les attaques de ta main.
12Почуй молитву мою, Господи, і вислухай прошеннє моє; не мовчи на мої сльози! Бо я прохожий перед тобою і чужинець, як всї батьки мої.
12Tu châties l’homme en le punissant de son iniquité, Tu détruis comme la teigne ce qu’il a de plus cher. Oui, tout homme est un souffle. — Pause.
13Дай полекшу, нехай прийду до сили; перше нїм зійду з того сьвіта, і більше не буду!
13Écoute ma prière, Éternel, et prête l’oreille à mes cris! Ne sois pas insensible à mes larmes! Car je suis un étranger chez toi, Un habitant, comme tous mes pères.
no verse 14 in this text
14Détourne de moi le regard, et laisse-moi respirer, Avant que je m’en aille et que ne sois plus!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.