Псальма 35
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1Давидова. Суди, Господи, тих, що зобіжають мене, побори тих, що йдуть боєм на мене.
1Contend with my opponents, O LORD; fight against those who fight against me.
2Возьми щит і зброю, і стань до помочі менї!
2Take up Your shield and buckler; arise and come to my aid.
3Вийми меча, і загороди дорогу перед напастником моїм; скажи душі моїй: я твоє спасеннє!
3Draw the spear and javelin against my pursuers; say to my soul: “I am your salvation.”
4Нехай осоромляться ті, що наважили на життє моє; нехай відступлять назад ті, що задумали зло проти мене!
4May those who seek my life be disgraced and put to shame; may those who plan to harm me be driven back and confounded.
5Нехай вони будуть, як полова перед вітром, і ангел Господнїй нехай прожене їх.
5May they be like chaff in the wind, as the angel of the LORD drives them away.
6Дорога їх нехай буде темна й ховзка, і ангел Господнїй нехай на здогін наступає на них.
6May their path be dark and slick, as the angel of the LORD pursues.
7Без причини бо заставили тайно сїти свої на мене, без вини викопали яму для душі моєї.
7For without cause they laid their net for me; without reason they dug a pit for my soul.
8Нехай погибель спогонить його, щоб і не стямивсь, коли, — і сїтка його, котру заставив тайно, нехай зловить його; нехай він впаде до неї на погибель.
8May ruin befall them by surprise; may the net they hid ensnare them; may they fall into the hazard they created.
9А душа моя зрадується в Господї, і звеселиться від його спасення!
9Then my soul will rejoice in the LORD and exult in His salvation.
10Всї костї мої скажуть: Господи! Хто рівня тобі? Тобі, що вирятував бідного від того, хто сильнїйший як він; мізерного і бідолашного від грабителя його!
10All my bones will exclaim, “Who is like You, O LORD, who delivers the afflicted from the aggressor, the poor and needy from the robber?”
11Встають несправедливі сьвідки, допитують в мене, про що я не знаю.
11Hostile witnesses come forward; they make charges I know nothing about.
12Добро віддячують менї злом; осиротїла душа моя.
12They repay me evil for good, to the bereavement of my soul.
13А я, коли вони нездужали, надягав волосїнну плахту, смиряв постом душу і молитва моя верталась до грудї моєї;
13Yet when they were ill, I put on sackcloth; I humbled myself with fasting, but my prayers returned unanswered.
14Як для друга або брата, так я побивався; як за матїрю падкуючи, так я в журбі хилився.
14I paced about as for my friend or brother; I was bowed down with grief, like one mourning for his mother.
15Коли ж я кульгаю, вони втїшаються, зібравшись; злоріки зібрались проти мене, і я не знав про них; вони озьвірились на мене, і нема їм впину.
15But when I stumbled, they assembled in glee; they gathered together against me. Assailants I did not know slandered me without ceasing.
16Вкупі з мерзенними брехунами скреготали вони зубами.
16Like godless jesters at a feast, they gnashed their teeth at me.
17Господи, як довго будеш придивлятись? Верни душу мою з спустошення їх, від левчуків одинокую мою!
17How long, O Lord, will You look on? Rescue my soul from their ravages, my precious life from these lions.
18Буду прославляти тебе перед великим збором, величати проміж громадним людом.
18Then I will give You thanks in the great assembly; I will praise You among many people.
19Не допусти, щоб втїшались надо мною ті, що ворогують на мене без причини, щоб прижмурювали очі ті, що ненавидять мене безвинно.
19Let not my enemies gloat over me without cause, nor those who hate me without reason wink in malice.
20Бо не про супокій говорять вони; і проти тихих в країнї зрада в них на думцї.
20For they do not speak peace, but they devise deceitful schemes against those who live quietly in the land.
21І проти мене роззявили вони пельки свої, покликуючи: Ого! Ого! видїли очі наші!
21They gape at me and say, “Aha, aha! Our eyes have seen!”
22Ти бачив, Господи, не мовчи! Господи, будь недалеко від мене!
22O LORD, You have seen it; be not silent. O Lord, be not far from me.
23Встань, і спогадай правду мою, Господи, Боже мій! Явись на правуваннє моє!
23Awake and rise to my defense, to my cause, my God and my Lord!
24Признай менї правду по справедливостї твоїй, Господи, Боже мій! Не дай їм втїшатись надо мною.
24Vindicate me by Your righteousness, O LORD my God, and do not let them gloat over me.
25Нехай не скажуть в серцї своїм: От, того й ми бажали! Не дай їм сказати: ми його заїли!
25Let them not say in their hearts, “Aha, just what we wanted!” Let them not say, “We have swallowed him up!”
26Нехай повстидаються і осоромляться всї, хто втїшається з мого нещастя! Нехай окриються ганьбою і соромом ті, що вихваляються проти мене.
26May those who gloat in my distress be ashamed and confounded; may those who exalt themselves over me be clothed in shame and reproach.
27Нехай радуються і веселяться ті, що любуються правдою моєю, і най завсїди кажуть: Великий Господь, що любується спокоєм слуги свого.
27May those who favor my vindication shout for joy and gladness; may they always say, “Exalted be the LORD who delights in His servant’s well-being.”
28І язик мій звіщати ме про справедливість твою, про хвалу твою цїлий день.
28Then my tongue will proclaim Your righteousness and Your praises all day long.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.