Псальма 35
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Diodati Bibbia 1885
1Давидова. Суди, Господи, тих, що зобіжають мене, побори тих, що йдуть боєм на мене.
1O SIGNORE, contendi con quelli che contendono meco; Guerreggia con quelli che guerreggiano meco.
2Возьми щит і зброю, і стань до помочі менї!
2Prendi lo scudo e la targa; E levati in mio aiuto.
3Вийми меча, і загороди дорогу перед напастником моїм; скажи душі моїй: я твоє спасеннє!
3E trai fuori la lancia, e serra il passo a quelli che mi perseguitano; Di' all'anima mia: Io son la tua salute.
4Нехай осоромляться ті, що наважили на життє моє; нехай відступлять назад ті, що задумали зло проти мене!
4Sien confusi e svergognati quelli che cercano l'anima mia; Voltin le spalle, e sieno svergognati Quelli che macchinano del male contro a me.
5Нехай вони будуть, як полова перед вітром, і ангел Господнїй нехай прожене їх.
5Sien come pula al vento, E caccili l'Angelo del Signore.
6Дорога їх нехай буде темна й ховзка, і ангел Господнїй нехай на здогін наступає на них.
6Sia la via loro tutta tenebre, e sdruccioli; E perseguali l'Angelo del Signore.
7Без причини бо заставили тайно сїти свої на мене, без вини викопали яму для душі моєї.
7Perciocchè senza cagione hanno fatta una fossa nascosta, Per tendervi la lor rete; Senza cagione l'hanno cavata all'anima mia.
8Нехай погибель спогонить його, щоб і не стямивсь, коли, — і сїтка його, котру заставив тайно, нехай зловить його; нехай він впаде до неї на погибель.
8Venga loro una sprovveduta ruina, E sieno presi colla lor propria rete che hanno tesa di nascosto, E cadano nella ruina che mi hanno apparecchiata.
9А душа моя зрадується в Господї, і звеселиться від його спасення!
9Allora l'anima mia festeggerà nel Signore, E si rallegrerà nella sua salute.
10Всї костї мої скажуть: Господи! Хто рівня тобі? Тобі, що вирятував бідного від того, хто сильнїйший як він; мізерного і бідолашного від грабителя його!
10Tutte le ossa mie diranno: O Signore, chi è pari a te, Che riscuoti il povero afflitto da chi è più forte di lui; Il povero afflitto, e il bisognoso, da chi lo spoglia?
11Встають несправедливі сьвідки, допитують в мене, про що я не знаю.
11Falsi testimoni si levano; Mi domandano cose , delle quali non so nulla.
12Добро віддячують менї злом; осиротїла душа моя.
12Mi rendono male per bene; Rendono sconforto all'anima mia.
13А я, коли вони нездужали, надягав волосїнну плахту, смиряв постом душу і молитва моя верталась до грудї моєї;
13E pure io, quando essi erano infermi, mi vestiva d'un cilicio. Ed affliggeva l'anima mia col digiuno, E la mia orazione mi ritornava in seno.
14Як для друга або брата, так я побивався; як за матїрю падкуючи, так я в журбі хилився.
14Io andava attorno, come se fosse stato per un mio amico, ovver fratello; Io andava chino, e vestito a bruno, Come uno che faccia cordoglio di sua madre.
15Коли ж я кульгаю, вони втїшаються, зібравшись; злоріки зібрались проти мене, і я не знав про них; вони озьвірились на мене, і нема їм впину.
15Ma quando io son zoppicato, essi se ne son rallegrati, E si sono adunati insieme; Gente da nulla si è adunata contro a me, senza che io lo sapessi; Mi hanno lacerato, senza mai restare;
16Вкупі з мерзенними брехунами скреготали вони зубами.
16Insieme con profani beffatori giocolari, Digrignando i denti contro di me.
17Господи, як довго будеш придивлятись? Верни душу мою з спустошення їх, від левчуків одинокую мою!
17O Signore, infino a quando vedrai queste cose? Ritrai l'anima mia dalle ruine loro, L'unica mia d'infra i leoncelli.
18Буду прославляти тебе перед великим збором, величати проміж громадним людом.
18Io ti celebrerò in gran raunanza; Io ti loderò in mezzo d'un gran popolo.
19Не допусти, щоб втїшались надо мною ті, що ворогують на мене без причини, щоб прижмурювали очі ті, що ненавидять мене безвинно.
19Non rallegrinsi di me quelli che mi son nemici a torto; Non ammicchino con gli occhi quelli che mi odiano senza cagione.
20Бо не про супокій говорять вони; і проти тихих в країнї зрада в них на думцї.
20Perciocchè non parlano giammai di pace; Anzi macchinano frodi contro a' pacifici della terra.
21І проти мене роззявили вони пельки свої, покликуючи: Ого! Ого! видїли очі наші!
21Ed allargano la lor bocca contro a me, E dicono: Eia, Eia! l'occhio nostro ha pur veduto quello che desideravamo .
22Ти бачив, Господи, не мовчи! Господи, будь недалеко від мене!
22O Signore, tu hai vedute queste cose ; non tacere; O Signore, non allontanarti da me.
23Встань, і спогадай правду мою, Господи, Боже мій! Явись на правуваннє моє!
23Risvegliati, e destati, per far mi ragione; Dio mio, e Signor mio, risvegliati per difendere la mia causa.
24Признай менї правду по справедливостї твоїй, Господи, Боже мій! Не дай їм втїшатись надо мною.
24O Signore Iddio mio, giudicami secondo la tua giustizia, E fa ' ch'essi non si rallegrino di me;
25Нехай не скажуть в серцї своїм: От, того й ми бажали! Не дай їм сказати: ми його заїли!
25E non dicano nel cuor loro: Ehi! anima nostra; E non dicano: Noi l'abbiamo trangugiato.
26Нехай повстидаються і осоромляться всї, хто втїшається з мого нещастя! Нехай окриються ганьбою і соромом ті, що вихваляються проти мене.
26Sieno svergognati e confusi tutti quanti Quelli che si rallegrano del mio male; Sieno vestiti di vergogna e di vituperio Quelli che si magnificano contro a me.
27Нехай радуються і веселяться ті, що любуються правдою моєю, і най завсїди кажуть: Великий Господь, що любується спокоєм слуги свого.
27Cantino, e rallegrinsi Quelli che hanno buona affezione alla mia giustizia; E dicano del continuo: Magnificato sia il Signore, Che vuole la pace del suo servitore.
28І язик мій звіщати ме про справедливість твою, про хвалу твою цїлий день.
28E la mia lingua risonerà la tua giustizia E la tua laude, tuttodì.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.