Псальма 35
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
King James Version with Apocrypha
1Давидова. Суди, Господи, тих, що зобіжають мене, побори тих, що йдуть боєм на мене.
1Plead my cause , O LORD , with them that strive with me: fight against them that fight against me.
2Возьми щит і зброю, і стань до помочі менї!
2Take hold of shield and buckler, and stand up for mine help.
3Вийми меча, і загороди дорогу перед напастником моїм; скажи душі моїй: я твоє спасеннє!
3Draw out also the spear, and stop the way against them that persecute me: say unto my soul, I am thy salvation.
4Нехай осоромляться ті, що наважили на життє моє; нехай відступлять назад ті, що задумали зло проти мене!
4Let them be confounded and put to shame that seek after my soul: let them be turned back and brought to confusion that devise my hurt.
5Нехай вони будуть, як полова перед вітром, і ангел Господнїй нехай прожене їх.
5Let them be as chaff before the wind: and let the angel of the LORD chase them .
6Дорога їх нехай буде темна й ховзка, і ангел Господнїй нехай на здогін наступає на них.
6Let their way be dark and slippery: and let the angel of the LORD persecute them.
7Без причини бо заставили тайно сїти свої на мене, без вини викопали яму для душі моєї.
7For without cause have they hid for me their net in a pit, which without cause they have digged for my soul.
8Нехай погибель спогонить його, щоб і не стямивсь, коли, — і сїтка його, котру заставив тайно, нехай зловить його; нехай він впаде до неї на погибель.
8Let destruction come upon him at unawares; and let his net that he hath hid catch himself: into that very destruction let him fall.
9А душа моя зрадується в Господї, і звеселиться від його спасення!
9And my soul shall be joyful in the LORD : it shall rejoice in his salvation.
10Всї костї мої скажуть: Господи! Хто рівня тобі? Тобі, що вирятував бідного від того, хто сильнїйший як він; мізерного і бідолашного від грабителя його!
10All my bones shall say, LORD , who is like unto thee, which deliverest the poor from him that is too strong for him, yea, the poor and the needy from him that spoileth him?
11Встають несправедливі сьвідки, допитують в мене, про що я не знаю.
11False witnesses did rise up; they laid to my charge things that I knew not.
12Добро віддячують менї злом; осиротїла душа моя.
12They rewarded me evil for good to the spoiling of my soul.
13А я, коли вони нездужали, надягав волосїнну плахту, смиряв постом душу і молитва моя верталась до грудї моєї;
13But as for me, when they were sick, my clothing was sackcloth: I humbled my soul with fasting; and my prayer returned into mine own bosom.
14Як для друга або брата, так я побивався; як за матїрю падкуючи, так я в журбі хилився.
14I behaved myself as though he had been my friend or brother: I bowed down heavily, as one that mourneth for his mother.
15Коли ж я кульгаю, вони втїшаються, зібравшись; злоріки зібрались проти мене, і я не знав про них; вони озьвірились на мене, і нема їм впину.
15But in mine adversity they rejoiced, and gathered themselves together: yea , the abjects gathered themselves together against me, and I knew it not; they did tear me , and ceased not:
16Вкупі з мерзенними брехунами скреготали вони зубами.
16With hypocritical mockers in feasts, they gnashed upon me with their teeth.
17Господи, як довго будеш придивлятись? Верни душу мою з спустошення їх, від левчуків одинокую мою!
17Lord, how long wilt thou look on? rescue my soul from their destructions, my darling from the lions.
18Буду прославляти тебе перед великим збором, величати проміж громадним людом.
18I will give thee thanks in the great congregation: I will praise thee among much people.
19Не допусти, щоб втїшались надо мною ті, що ворогують на мене без причини, щоб прижмурювали очі ті, що ненавидять мене безвинно.
19Let not them that are mine enemies wrongfully rejoice over me: neither let them wink with the eye that hate me without a cause.
20Бо не про супокій говорять вони; і проти тихих в країнї зрада в них на думцї.
20For they speak not peace: but they devise deceitful matters against them that are quiet in the land.
21І проти мене роззявили вони пельки свої, покликуючи: Ого! Ого! видїли очі наші!
21Yea, they opened their mouth wide against me, and said, Aha, aha, our eye hath seen it .
22Ти бачив, Господи, не мовчи! Господи, будь недалеко від мене!
22This thou hast seen, O LORD : keep not silence: O Lord, be not far from me.
23Встань, і спогадай правду мою, Господи, Боже мій! Явись на правуваннє моє!
23Stir up thyself, and awake to my judgment, even unto my cause, my God and my Lord.
24Признай менї правду по справедливостї твоїй, Господи, Боже мій! Не дай їм втїшатись надо мною.
24Judge me, O LORD my God, according to thy righteousness; and let them not rejoice over me.
25Нехай не скажуть в серцї своїм: От, того й ми бажали! Не дай їм сказати: ми його заїли!
25Let them not say in their hearts, Ah, so would we have it: let them not say, We have swallowed him up.
26Нехай повстидаються і осоромляться всї, хто втїшається з мого нещастя! Нехай окриються ганьбою і соромом ті, що вихваляються проти мене.
26Let them be ashamed and brought to confusion together that rejoice at mine hurt: let them be clothed with shame and dishonour that magnify themselves against me.
27Нехай радуються і веселяться ті, що любуються правдою моєю, і най завсїди кажуть: Великий Господь, що любується спокоєм слуги свого.
27Let them shout for joy, and be glad, that favour my righteous cause: yea, let them say continually, Let the LORD be magnified, which hath pleasure in the prosperity of his servant.
28І язик мій звіщати ме про справедливість твою, про хвалу твою цїлий день.
28And my tongue shall speak of thy righteousness and of thy praise all the day long.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.