Псальма 81

Kulish and Puluj Bible (1905)

King James Version with Apocrypha

1Проводиреві хора: На Гіттейських гуслях. Асафова. Торжествуйте перед Богом, нашою твердинею! Торжествуйте перед Богом Якова!

1Sing aloud unto God our strength: make a joyful noise unto the God of Jacob.

2Засьпівайте псальму, вдарте у тимпани, заграйте на гуслях милозвучних і вкупі на псалтирі.

2Take a psalm, and bring hither the timbrel, the pleasant harp with the psaltery.

3Гукнїть трубою, як новий місяць настане, під повню його, в день празника нашого!

3Blow up the trumpet in the new moon, in the time appointed, on our solemn feast day.

4Бо такий закон для Ізраїля, і така заповідь Бога Якового.

4For this was a statute for Israel, and a law of the God of Jacob.

5Постановив се як сьвідченнє для Йосифа, коли він ійшов проти землї Египту, де я чув мову і не зрозумів її.

5This he ordained in Joseph for a testimony, when he went out through the land of Egypt: where I heard a language that I understood not.

6Я скинув тягарь з плечий його, руки його визволились від коша.

6I removed his shoulder from the burden: his hands were delivered from the pots.

7В бідї кликав ти мене, і я вислобонив тебе; я озвавсь до тебе із громової хмари; я пробував тебе над водами Мериви.

7Thou calledst in trouble, and I delivered thee; I answered thee in the secret place of thunder: I proved thee at the waters of Meribah. Selah.

8Слухай, народе мій, і я дам сьвідченнє тобі; Ізраїлю, ох коли б ти послухав мене!

8Hear, O my people, and I will testify unto thee: O Israel, if thou wilt hearken unto me;

9Нехай не буде в тебе чужого Бога, і щоб ти не кланявся перед чужоземнїм богом.

9There shall no strange god be in thee; neither shalt thou worship any strange god.

10Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з землї Египту; відчини уста твої, і я наповню їх.

10I am the LORD thy God, which brought thee out of the land of Egypt: open thy mouth wide, and I will fill it.

11Та народ мій не послухав голосу мого, і не покорився менї Ізраїль.

11But my people would not hearken to my voice; and Israel would none of me.

12І я покинув їх на волю запеклого серця їх. Нехай ходять собі своїм робом.

12So I gave them up unto their own hearts’ lust: and they walked in their own counsels.

13Ой, коли б то народ мій та послухав мене, коли б Ізраїль, було, ходив дорогами моїми!

13Oh that my people had hearkened unto me, and Israel had walked in my ways!

14Скоро покорив би я ворогів їх, і проти гнобителїв їх обернув би руку мою.

14I should soon have subdued their enemies, and turned my hand against their adversaries.

15Ненавидники Господа покорили б ся йому, піддобруючись, а будучність була б їх на віки.

15The haters of the LORD should have submitted themselves unto him: but their time should have endured for ever.

16І хлїбом пшеничним кормив би їх, і медом із скелї ситив би тебе.

16He should have fed them also with the finest of the wheat: and with honey out of the rock should I have satisfied thee.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.