Псальма 49
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
King James Version with Apocrypha
1Проводиреві хора, для синів Корея, псальма. Слухайте се, всї народи; почуйте всї люде на землї.
1Hear this, all ye people; give ear, all ye inhabitants of the world:
2Сини людські як і сини мужів — старшин, разом багаті і вбогі.
2Both low and high, rich and poor, together.
3Уста мої скажуть мудре слово, і думкою серця мого помножу розум.
3My mouth shall speak of wisdom; and the meditation of my heart shall be of understanding.
4Прихилю ухо моє до притчі, при гуслях відкрию загадку мою:
4I will incline mine ear to a parable: I will open my dark saying upon the harp.
5Чому б то мусїв я боятись в день лиха, як обгорне мене несправедливість тих, що на здогін за мною,
5Wherefore should I fear in the days of evil, when the iniquity of my heels shall compass me about?
6Котрі вповають на свої достатки, і великостю багацтва свого величаються.
6They that trust in their wealth, and boast themselves in the multitude of their riches;
7Нїколи не здолїє чоловік спасти брата свого, і не зможе дати викуп за него,
7None of them can by any means redeem his brother, nor give to God a ransom for him:
8(Бо дороге спасеннє душі їх, і тому мусить понехати на віки.)
8(For the redemption of their soul is precious, and it ceaseth for ever:)
9Щоб він жив на віки, і не бачив зотлїння.
9That he should still live for ever, and not see corruption.
10Бачить бо він, що розумні вмирають, що дурень і безумний разом пропадають, і достатки свої другим лишають.
10For he seeth that wise men die, likewise the fool and the brutish person perish, and leave their wealth to others.
11В них на думцї, що доми їх вічно стоять, і що домівки їх з рода в рід; вони називають країни своїми іменами.
11Their inward thought is, that their houses shall continue for ever, and their dwelling places to all generations; they call their lands after their own names.
12Але ж чоловік, що живе в повазї, не зостанеться; він зрівняється скоту, що на зарізь.
12Nevertheless man being in honour abideth not: he is like the beasts that perish.
13Ся дорога для глупоти їх; а ті, що після них приходять, любуються їх думкою.
13This their way is their folly: yet their posterity approve their sayings. Selah.
14Кладуть їх, як овець, в підземну країну, а смерть пасе їх; аж поки вранцї возьмуть верх над ними праведні, і підземна країна пожере постать їх, кожного далеко від домівки його.
14Like sheep they are laid in the grave; death shall feed on them; and the upright shall have dominion over them in the morning; and their beauty shall consume in the grave from their dwelling.
15Та Бог спасе душу мою з рук підземної країни; він бо прийме мене.
15But God will redeem my soul from the power of the grave: for he shall receive me. Selah.
16Не лякайся, коли чоловік обогатїє, коли зросте слава дому його.
16Be not thou afraid when one is made rich, when the glory of his house is increased;
17Бо, вмерши, не возьме нїчого з собою; не піде з ним пиха його до гробу.
17For when he dieth he shall carry nothing away: his glory shall not descend after him.
18Чи він благословив душу свою за життя свого, і будуть люде славити тебе за те, що ти твориш добро собі,
18Though while he lived he blessed his soul: and men will praise thee, when thou doest well to thyself.
19То все таки прийде вона до рідних батьків своїх; нїколи вже не побачать вони сьвітла.
19He shall go to the generation of his fathers; they shall never see light.
20Чоловік, що має повагу, а розуму не має, зрівняється скоту, що на зарізь.
20Man that is in honour, and understandeth not, is like the beasts that perish.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.