Псальма 10
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
King James Version with Apocrypha
1Чому, Господи, стоїш оддалеки, ховаєшся у час тїсноти?
1Why standest thou afar off, O LORD ? why hidest thou thyself in times of trouble?
2Бутою своєю лякає безбожник бідолашного; зловляться вони у підступах, що придумали їх.
2The wicked in his pride doth persecute the poor: let them be taken in the devices that they have imagined.
3Бо чваниться безбожник ласощами душі своєї; і благословляє чоловіка захланного, він зневажає Господа.
3For the wicked boasteth of his heart’s desire, and blesseth the covetous, whom the LORD abhorreth.
4В гордостї каже безбожник: Бог не буде слїдити; в него усе думка: нема Бога!
4The wicked, through the pride of his countenance, will not seek after God: God is not in all his thoughts.
5Всякого часу стелиться йому дорога; суди твої далеко від него; всїх ворогів своїх він сьміхом збуває.
5His ways are always grievous; thy judgments are far above out of his sight: as for all his enemies, he puffeth at them.
6Каже він в серцї своїм: не подамся; з роду в рід не буде для мене лиха.
6He hath said in his heart, I shall not be moved: for I shall never be in adversity.
7Уста його повні проклону, зради і знущання; під його язиком мука і погибель.
7His mouth is full of cursing and deceit and fraud: under his tongue is mischief and vanity.
8Він ійде на засїдки край осель; у сховисках вбиває він невинного; він пасе очима за нещасним,
8He sitteth in the lurking places of the villages: in the secret places doth he murder the innocent: his eyes are privily set against the poor.
9Чигає по закутках, як лев в гущавинї; чигає, щоб нужденного запопасти; хапає нещасного, й тягне в сїти свої.
9He lieth in wait secretly as a lion in his den: he lieth in wait to catch the poor: he doth catch the poor, when he draweth him into his net.
10Він припадає ниць до землї, притаюється, і нещасні гинуть від когтїв його.
10He croucheth, and humbleth himself, that the poor may fall by his strong ones.
11Говорить в серцї своїм: Бог забуває, закриває лице своє, не побачить нїколи!
11He hath said in his heart, God hath forgotten: he hideth his face; he will never see it .
12Встань, Господи Боже, піднеси руку твою, не забудь нужденних!
12Arise, O LORD ; O God, lift up thine hand: forget not the humble.
13Чому зневажає Бога безбожник, кажучи в серцї своїм: ти не будеш доходити?
13Wherefore doth the wicked contemn God? he hath said in his heart, Thou wilt not require it .
14Ти бачив, бо ти поглядаєш на тїсноту й муку, щоб віддати рукою твоєю; на тебе вповає нещасний, ти єси поміч сиротинї.
14Thou hast seen it; for thou beholdest mischief and spite, to requite it with thy hand: the poor committeth himself unto thee; thou art the helper of the fatherless.
15Переломи руку безбожникові, а за ледачими вчинками злюки слїди, аж поки вже нїчого не знайдеш.
15Break thou the arm of the wicked and the evil man: seek out his wickedness till thou find none.
16Господь царь на віки вічні; народи щезають із землї його.
16The LORD is King for ever and ever: the heathen are perished out of his land.
17Господи! Ти почув бажання смиренних; покріпив серце їх, і прихилив ухо твоє,
17LORD , thou hast heard the desire of the humble: thou wilt prepare their heart, thou wilt cause thine ear to hear:
18Щоб судити правду сиротинї і пригнобленому, щоб чоловік, що із землї взявся, не лякав більше.
18To judge the fatherless and the oppressed, that the man of the earth may no more oppress.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.