Псальма 50
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
King James Version with Apocrypha
1Асафова псальма. Всемогущий Бог, Господь, прорік і кликнув на землю від сходу сонця до його заходу.
1The mighty God, even the LORD , hath spoken, and called the earth from the rising of the sun unto the going down thereof.
2Із Сиона звершеної красоти засияв Бог.
2Out of Zion, the perfection of beauty, God hath shined.
3Бог наш прийде, і не буде мовчати; перед ним огонь пожираючий, кругом него сильна буря.
3Our God shall come, and shall not keep silence: a fire shall devour before him, and it shall be very tempestuous round about him.
4Кличе він небо і землю на суд народу свого:
4He shall call to the heavens from above, and to the earth, that he may judge his people.
5Зберіть менї праведних моїх, що над жертвою приняли завіт мій.
5Gather my saints together unto me; those that have made a covenant with me by sacrifice.
6І небеса звіщають справедливість його; Бог бо сам суддя,
6And the heavens shall declare his righteousness: for God is judge himself. Selah.
7Слухай, народе мій, я буду говорити; Ізраїлю, я буду сьвідчити проти тебе! Я Бог, твій Бог!
7Hear, O my people, and I will speak; O Israel, and I will testify against thee: I am God, even thy God.
8Не за жертви твої буду тебе докоряти, нї за жертви всепалення; вони все передо мною.
8I will not reprove thee for thy sacrifices or thy burnt offerings, to have been continually before me.
9Не прийму телят із дому твого, козлів із отар твоїх.
9I will take no bullock out of thy house, nor he goats out of thy folds.
10Бо моя вся зьвірина в дібровах, зьвірє на тисяч горах.
10For every beast of the forest is mine, and the cattle upon a thousand hills.
11Знаю я усе птаство в горах, та й дичина по полях — моя.
11I know all the fowls of the mountains: and the wild beasts of the field are mine.
12Коли б я зголоднїв, нїчого б казати тобі; бо моя вселенна й достатки її.
12If I were hungry, I would not tell thee: for the world is mine, and the fulness thereof.
13Хиба ж їм я мясо биків, і пю кров козлячу?
13Will I eat the flesh of bulls, or drink the blood of goats?
14Жертвуй Богу хвалу, і віддай Всевишньому обіти твої!
14Offer unto God thanksgiving; and pay thy vows unto the most High:
15І клич мене в день тїсноти; я визволю тебе, і ти прославиш мене.
15And call upon me in the day of trouble: I will deliver thee, and thou shalt glorify me.
16До грішника ж говорить Бог: Чого ти говориш про устави мої, і носиш в устах твоїх завіт мій?
16But unto the wicked God saith, What hast thou to do to declare my statutes, or that thou shouldest take my covenant in thy mouth?
17Ти ж зненавидїв докір, і кинув слова мої позад себе.
17Seeing thou hatest instruction, and castest my words behind thee.
18Бачив ти злодїя, то й радо приставав до його, і з перелюбниками ти накладав;
18When thou sawest a thief, then thou consentedst with him, and hast been partaker with adulterers.
19Губам твоїм дав ти волю до злого, а язиком твоїм ковав зраду.
19Thou givest thy mouth to evil, and thy tongue frameth deceit.
20Ти сидїв там і виговорював проти брата твого, ти кидав безчесть на сина матері твоєї.
20Thou sittest and speakest against thy brother; thou slanderest thine own mother’s son.
21Таке ти творив і я мовчав; ти думав, я рівня тобі. Я покараю тебе, і перед очі твої поставлю гріхи твої.
21These things hast thou done, and I kept silence; thou thoughtest that I was altogether such an one as thyself: but I will reprove thee, and set them in order before thine eyes.
22Зрозумійте ж се, ви, що забули Бога, ато зловлю вас, і нїхто не спасе вас.
22Now consider this, ye that forget God, lest I tear you in pieces, and there be none to deliver.
23Хто жертвує хвалу, прославляє мене, і хто справляє дорогу, тому дам побачити спасеннє Боже.
23Whoso offereth praise glorifieth me: and to him that ordereth his conversation aright will I shew the salvation of God.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.