Псальма 10
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
1Чому, Господи, стоїш оддалеки, ховаєшся у час тїсноти?
1ای خداوند چرا دور ایستادهای و خودرا در وقت های تنگی پنهان میکنی؟
2Бутою своєю лякає безбожник бідолашного; зловляться вони у підступах, що придумали їх.
2از تکبر شریران، فقیر سوخته میشود؛ درمشورت هایی که اندیشیدهاند، گرفتار میشوند.
3Бо чваниться безбожник ласощами душі своєї; і благословляє чоловіка захланного, він зневажає Господа.
3زیرا که شریر به شهوات نفس خود فخر میکند، و آنکه میرباید شکر میگوید و خداوند را اهانت میکند.
4В гордостї каже безбожник: Бог не буде слїдити; в него усе думка: нема Бога!
4شریر در غرور خود میگوید: «بازخواست نخواهد کرد.» همه فکرهای او اینست که خدایی نیست.
5Всякого часу стелиться йому дорога; суди твої далеко від него; всїх ворогів своїх він сьміхом збуває.
5راههای او همیشه استوار است. احکام تو از او بلند و بعید است. همه دشمنان خود را به هیچ میشمارد.
6Каже він в серцї своїм: не подамся; з роду в рід не буде для мене лиха.
6در دل خود گفته است: «هرگزجنبش نخواهم خورد، و دور به دور بدی رانخواهم دید.»
7Уста його повні проклону, зради і знущання; під його язиком мука і погибель.
7دهن او از لعنت و مکر و ظلم پر است؛ زیرزبانش مشقت و گناه است؛
8Він ійде на засїдки край осель; у сховисках вбиває він невинного; він пасе очима за нещасним,
8در کمینهای دهات مینشیند؛ در جایهای مخفی بیگناه را میکشد؛ چشمانش برای مسکینان مراقب است؛
9Чигає по закутках, як лев в гущавинї; чигає, щоб нужденного запопасти; хапає нещасного, й тягне в сїти свої.
9در جای مخفی مثل شیر در بیشه خود کمین میکند؛ به جهت گرفتن مسکین کمین میکند؛ فقیر را به دام خود کشیده، گرفتار میسازد.
10Він припадає ниць до землї, притаюється, і нещасні гинуть від когтїв його.
10پس کوفته وزبون میشود؛ و مساکین در زیر جباران اومی افتند.
11Говорить в серцї своїм: Бог забуває, закриває лице своє, не побачить нїколи!
11در دل خود گفت: «خدا فراموش کرده است؛ روی خود را پوشانیده و هرگزنخواهد دید.»
12Встань, Господи Боже, піднеси руку твою, не забудь нужденних!
12ای خداوند برخیز! ای خدا دست خود رابرافراز! و مسکینان را فراموش مکن.
13Чому зневажає Бога безбожник, кажучи в серцї своїм: ти не будеш доходити?
13چراشریر خدا را اهانت کرده، در دل خود میگوید: «تو بازخواست نخواهی کرد؟»
14Ти бачив, бо ти поглядаєш на тїсноту й муку, щоб віддати рукою твоєю; на тебе вповає нещасний, ти єси поміч сиротинї.
14البته دیدهای زیرا که تو بر مشقت و غم مینگری، تا بهدست خود مکافات برسانی. مسکین امر خویش را به توتسلیم کرده است. مددکار یتیمان، تو هستی.
15Переломи руку безбожникові, а за ледачими вчинками злюки слїди, аж поки вже нїчого не знайдеш.
15بازوی گناهکار را بشکن. و اما شریر را ازشرارت او بازخواست کن تا آن را نیابی.
16Господь царь на віки вічні; народи щезають із землї його.
16خداوند پادشاه است تا ابدالاباد. امتها اززمین او هلاک خواهند شد.
17Господи! Ти почув бажання смиренних; покріпив серце їх, і прихилив ухо твоє,
17ای خداوندمسالت مسکینان را اجابت کردهای، دل ایشان رااستوار نمودهای و گوش خود را فراگرفتهای،
18Щоб судити правду сиротинї і пригнобленому, щоб чоловік, що із землї взявся, не лякав більше.
18تایتیمان و کوفته شدگان را دادرسی کنی. انسانی که از زمین است، دیگر نترساند.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.