Псальма 69
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
1Проводиреві хора: На Шошанїм. Давидова. Спаси мене, Боже, бо повідь займає душу мою!
1خدایا مرا نجات ده! زیرا آبها بهجان من درآمده است.
2Загруз я в глибокому болотї і нема в йому дна; попав на глибину, і бистрінь заливає мене.
2در خلاب ژرف فرورفتهام، جایی که نتوان ایستاد. به آبهای عمیق درآمدهام و سیل مرا میپوشاند.
3Я знемігся від поклику, гортань моя висохла; втомились очі мої, визираючи Бога мого.
3از فریاد خودخسته شدهام و گلوی من سوخته و چشمانم ازانتظار خدا تار گردیده است.
4Більше ненавидящих мене безвинно, як волосся на голові в мене; потужні мої губителї, що без причини ворогують на мене; чого я не загарбав, те мусїв я дати.
4آنانی که بیسبب ازمن نفرت دارند، از مویهای سرم زیادهاند ودشمنان ناحق من که قصد هلاکت من دارندزورآورند. پس آنچه نگرفته بودم، رد کردم.
5Ти, Боже знаєш мій нерозум, і провини мої не закриті перед тобою.
5ای خدا، تو حماقت مرا میدانی و گناهانم از تومخفی نیست.
6Не дай же через мене осоромитись тим, що вповають на тебе, Господи, Боже сил небесних! Не дай осоромитись через мене тим, що шукають тебе, Боже Ізраїля!
6ای خداوند یهوه صبایوت، منتظرین تو بهسبب من خجل نشوند. ای خدای اسرائیل، طالبان تو بهسبب من رسوا نگردند.
7Бо за тебе терплю зневагу, і сором покрив лице моє!
7زیرا بهخاطر تو متحمل عار گردیدهام ورسوایی روی من، مرا پوشیده است.
8Чужим став я братам моїм, і чужинцем синам матері моєї.
8نزدبرادرانم اجنبی شدهام و نزد پسران مادر خودغریب.
9Бо ревність для дому твого ізсушила мене, і зневага тих, що тебе зневажають, впала на мене.
9زیرا غیرت خانه تو مرا خورده است وملامت های ملامت کنندگان تو بر من طاری گردیده.
10Коли я плакав і душа віддалась посту, то й те було менї в наругу.
10روزه داشته، جان خود را مثل اشک ریختهام. و این برای من عار گردیده است.
11Надїв я волосїнницю, і стався їм приповідкою.
11پلاس را لباس خود ساختهام و نزد ایشان ضربالمثل گردیدهام.
12Сидячі у воротах мають помовку про мене; складають піснї на підпитку.
12دروازه نشینان درباره من حرف میزنند و سرود میگساران گشتهام.
13Я ж, Господи, — молитва моя до тебе, в час благоволення твого. Боже, по великостї милосердя твого вислухай мене, по правдї спасення твого!
13و اما من، ای خداوند دعای خود را در وقت اجابت نزد تو میکنم. ای خدا در کثرت رحمانیت خود و راستی نجات خود مرا مستجاب فرما.
14Витягни мене з болота, не дай менї потонути! Дай менї вирятуватись від ненавидників моїх, і з глибинї вод.
14مرا از خلاب خلاصی ده تا غرق نشوم و ازنفرت کنندگانم و از ژرفیهای آب رستگار شوم.
15Бистрінь водяна нехай не затопить мене, і глибінь не проковтне мене, й яма роззявлена нехай не затулить челюстей своїх.
15مگذار که سیلان آب مرا بپوشاند و ژرفی مراببلعد و هاویه دهان خود را بر من ببندد.
16Вислухай мене, Господи, велика бо твоя милість; поглянь на мене по великостї милосердя твого.
16ای خداوند مرا مستجاب فرما زیرا رحمت تونیکوست. به کثرت رحمانیتت بر من توجه نما.
17І не одвертай лиця твого від слуги твого, я бо в тїснотї; вислухай мене скоро!
17و روی خود را از بنده ات مپوشان زیرا در تنگی هستم مرا بزودی مستجاب فرما.
18Приближися до душі моєї, вирятуй її; спаси її задля ворогів моїх!
18بهجانم نزدیک شده، آن را رستگار ساز. بهسبب دشمنانم مرا فدیه ده.
19Ти знаєш мою наругу, і зневагу мою, і сором мій; всї гнобителї мої перед тобою.
19تو عار و خجالت و رسوایی مرا میدانی وجمیع خصمانم پیش نظر تواند.
20Від наруги серце мов розбилось, я став вельми нужденний; ждав я милосердя, не дождався, і потїшителїв, та не знайшов нїкого.
20عار، دل مراشکسته است و به شدت بیمار شدهام. انتظارمشفقی کشیدم، ولی نبود و برای تسلی دهندگان، اما نیافتم.
21До страви моєї вкинули вони жовч, а прагнущого оцтом мене напували.
21مرا برای خوراک زردآب دادند وچون تشنه بودم مرا سرکه نوشانیدند.
22Стіл їх нехай буде сїттю перед ними, і що на благо людям, нехай на петлю їм обернеться.
22پس مائده ایشان پیش روی ایشان تله باد و چون مطمئن هستند دامی باشد.
23Нехай в очах їм почорнїє, щоб не бачили сьвіта, і литки їх нехай їм завсїди трясуться.
23چشمان ایشان تارگردد تا نبینند. و کمرهای ایشان را دائم لرزان گردان.
24Висип на них ярость твою, і поломя гнїву твого нехай обгорне їх!
24خشم خود را بر ایشان بریز و سورت غضب تو ایشان را دریابد.
25Спустошеннє нехай спаде на оселю їх; в наметах їх щоб не осталось нї одного живого!
25خانه های ایشان مخروبه گردد و در خیمه های ایشان هیچکس ساکن نشود.
26Вони бо знущаються над тим, кого ти покарав, втїшаються болями ранених твоїх.
26زیرا برکسیکه تو زدهای جفامی کنند و دردهای کوفتگان تو را اعلان می نمایند.
27Полїчи їм неправду їх до неправди, і не дай їм увійти в правду твою.
27گناه بر گناه ایشان مزید کن و درعدالت تو داخل نشوند.
28Нехай вичеркнуться з книги живих, і не будуть записані вкупі з праведними!
28از دفتر حیات محوشوند و با صالحین مرقوم نگردند.
29Я ж бідний і горе менї; спасеннє твоє, Боже, нехай вислобонить мене!
29و اما من، مسکین و دردمند هستم. پسای خدا، نجات تو مرا سرافراز سازد.
30Буду прославляти імя Боже піснями, величати його хвалою.
30و نام خدا رابا سرود تسبیح خواهم خواند و او را با حمدتعظیم خواهم نمود.
31Буде се любійше Господеві над бики, над теля рогате з росколеними ратицями.
31و این پسندیده خداخواهد بود، زیاده از گاو و گوسالهای که شاخها وسمها دارد.
32Побачать впокорені, вони звеселяться; ви, що шукаєте Бога, нехай оживе серце ваше!
32حلیمان این را دیده، شادمان شوند، وای طالبان خدا دل شما زنده گردد،
33Господь бо слухає бідних, і не одвертаєсь від попавших в неволю.
33زیرا خداوند فقیران را مستجاب میکند واسیران خود را حقیر نمی شمارد.
34Да восхвалять його небеса і земля, моря і все, що там живе-кишить.
34آسمان وزمین او را تسبیح بخوانند. آبها نیز و آنچه در آنهامی جنبد.
35Бог бо спасе Сиона, і збудує городи Юдейські; і мати муть там оселю і займаньщину.
35زیرا خدا صهیون را نجات خواهدداد و شهرهای یهودا را بنا خواهد نمود تا در آنجاسکونت نمایند و آن را متصرف گردند.
36І потомство слуг його мати ме наслїддє; і хто любить імя його, жити ме там.
36وذریت بندگانش وارث آن خواهند شد و آنانی که نام او را دوست دارند، در آن ساکن خواهندگردید.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.