Псальма 69
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Lutherbibel 1912
1Проводиреві хора: На Шошанїм. Давидова. Спаси мене, Боже, бо повідь займає душу мою!
1Ein Psalm Davids, von den Rosen, vorzusingen. Gott, hilf mir; denn das Wasser geht mir bis an die Seele.
2Загруз я в глибокому болотї і нема в йому дна; попав на глибину, і бистрінь заливає мене.
2Ich versinke im tiefen Schlamm, da kein Grund ist; ich bin im tiefen Wasser, und die Flut will mich ersäufen.
3Я знемігся від поклику, гортань моя висохла; втомились очі мої, визираючи Бога мого.
3Ich habe mich müde geschrieen, mein Hals ist heiser; das Gesicht vergeht mir, daß ich so lange muß harren auf meinen Gott.
4Більше ненавидящих мене безвинно, як волосся на голові в мене; потужні мої губителї, що без причини ворогують на мене; чого я не загарбав, те мусїв я дати.
4Die mich ohne Ursache hassen, deren ist mehr, denn ich Haare auf dem Haupt habe. Die mir unbillig feind sind und mich verderben, sind mächtig. Ich muß bezahlen, was ich nicht geraubt habe.
5Ти, Боже знаєш мій нерозум, і провини мої не закриті перед тобою.
5Gott, du weißt meine Torheit, und meine Schulden sind nicht verborgen.
6Не дай же через мене осоромитись тим, що вповають на тебе, Господи, Боже сил небесних! Не дай осоромитись через мене тим, що шукають тебе, Боже Ізраїля!
6Laß nicht zu Schanden werden an mir, die dein harren, Herr HERR Zebaoth! Laß nicht schamrot werden an mir, die dich suchen, Gott Israels!
7Бо за тебе терплю зневагу, і сором покрив лице моє!
7Denn um deinetwillen trage ich Schmach; mein Angesicht ist voller Schande.
8Чужим став я братам моїм, і чужинцем синам матері моєї.
8Ich bin fremd geworden meinen Brüdern und unbekannt meiner Mutter Kindern.
9Бо ревність для дому твого ізсушила мене, і зневага тих, що тебе зневажають, впала на мене.
9Denn der Eifer um dein Haus hat mich gefressen; und die Schmähungen derer, die dich schmähen, sind auf mich gefallen.
10Коли я плакав і душа віддалась посту, то й те було менї в наругу.
10Und ich weine und faste bitterlich; und man spottet mein dazu.
11Надїв я волосїнницю, і стався їм приповідкою.
11Ich habe einen Sack angezogen; aber sie treiben Gespött mit mir.
12Сидячі у воротах мають помовку про мене; складають піснї на підпитку.
12Die im Tor sitzen, schwatzen von mir, und in den Zechen singt man von mir.
13Я ж, Господи, — молитва моя до тебе, в час благоволення твого. Боже, по великостї милосердя твого вислухай мене, по правдї спасення твого!
13Ich aber bete, HERR, zu dir zur angenehmen Zeit; Gott durch deine große Güte erhöre mich mit deiner treuen Hilfe.
14Витягни мене з болота, не дай менї потонути! Дай менї вирятуватись від ненавидників моїх, і з глибинї вод.
14Errette mich aus dem Kot, daß ich nicht versinke; daß ich errettet werde von meinen Hassern und aus dem tiefen Wasser;
15Бистрінь водяна нехай не затопить мене, і глибінь не проковтне мене, й яма роззявлена нехай не затулить челюстей своїх.
15daß mich die Wasserflut nicht ersäufe und die Tiefe nicht verschlinge und das Loch der Grube nicht über mich zusammengehe.
16Вислухай мене, Господи, велика бо твоя милість; поглянь на мене по великостї милосердя твого.
16Erhöre mich, HERR, denn dein Güte ist tröstlich; wende dich zu mir nach deiner großen Barmherzigkeit
17І не одвертай лиця твого від слуги твого, я бо в тїснотї; вислухай мене скоро!
17und verbirg dein Angesicht nicht vor deinem Knechte, denn mir ist angst; erhöre mich eilend.
18Приближися до душі моєї, вирятуй її; спаси її задля ворогів моїх!
18Mache dich zu meiner Seele und erlöse sie; erlöse mich um meiner Feinde willen.
19Ти знаєш мою наругу, і зневагу мою, і сором мій; всї гнобителї мої перед тобою.
19Du weißt meine Schmach, Schande und Scham; meine Widersacher sind alle vor dir.
20Від наруги серце мов розбилось, я став вельми нужденний; ждав я милосердя, не дождався, і потїшителїв, та не знайшов нїкого.
20Die Schmach bricht mir mein Herz und kränkt mich. Ich warte, ob es jemand jammere, aber da ist niemand, und auf Tröster, aber ich finde keine.
21До страви моєї вкинули вони жовч, а прагнущого оцтом мене напували.
21Und sie geben mir Galle zu essen und Essig zu trinken in meinem großen Durst.
22Стіл їх нехай буде сїттю перед ними, і що на благо людям, нехай на петлю їм обернеться.
22Ihr Tisch werde vor ihnen zum Strick, zur Vergeltung und zu einer Falle.
23Нехай в очах їм почорнїє, щоб не бачили сьвіта, і литки їх нехай їм завсїди трясуться.
23Ihre Augen müssen finster werden, daß sie nicht sehen, und ihre Lenden laß immer wanken.
24Висип на них ярость твою, і поломя гнїву твого нехай обгорне їх!
24Gieße deine Ungnade auf sie, und dein grimmiger Zorn ergreife sie.
25Спустошеннє нехай спаде на оселю їх; в наметах їх щоб не осталось нї одного живого!
25Ihre Wohnung müsse wüst werden, und sei niemand, der in ihren Hütten wohne.
26Вони бо знущаються над тим, кого ти покарав, втїшаються болями ранених твоїх.
26Denn sie verfolgen, den du geschlagen hast, und rühmen, daß du die Deinen übel schlagest.
27Полїчи їм неправду їх до неправди, і не дай їм увійти в правду твою.
27Laß sie in eine Sünde über die andere fallen, daß sie nicht kommen zu deiner Gerechtigkeit.
28Нехай вичеркнуться з книги живих, і не будуть записані вкупі з праведними!
28Tilge sie aus dem Buch der Lebendigen, daß sie mit den Gerechten nicht angeschrieben werden.
29Я ж бідний і горе менї; спасеннє твоє, Боже, нехай вислобонить мене!
29Ich aber bin elend, und mir ist wehe. Gott, deine Hilfe schütze mich!
30Буду прославляти імя Боже піснями, величати його хвалою.
30Ich will den Namen Gottes loben mit einem Lied und will ihn hoch ehren mit Dank.
31Буде се любійше Господеві над бики, над теля рогате з росколеними ратицями.
31Das wird dem HERRN besser gefallen denn ein Farre, der Hörner und Klauen hat.
32Побачать впокорені, вони звеселяться; ви, що шукаєте Бога, нехай оживе серце ваше!
32Die Elenden sehen's und freuen sich; und die Gott suchen, denen wird das Herz leben.
33Господь бо слухає бідних, і не одвертаєсь від попавших в неволю.
33Denn der HERR hört die Armen und verachtet seine Gefangenen nicht.
34Да восхвалять його небеса і земля, моря і все, що там живе-кишить.
34Es lobe ihn Himmel, Erde und Meer und alles, was sich darin regt.
35Бог бо спасе Сиона, і збудує городи Юдейські; і мати муть там оселю і займаньщину.
35Denn Gott wird Zion helfen und die Städte Juda's bauen, daß man daselbst wohne und sie besitze.
36І потомство слуг його мати ме наслїддє; і хто любить імя його, жити ме там.
36Und der Same seiner Knechte wird sie ererben, und die seinen Namen lieben, werden darin bleiben.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.