Псальма 22
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Lutherbibel 1912
1Проводиреві хора: Після „Досьвітна ланя‟; псальма Давидова. Боже мій, Боже! Чому опустив єси мене — став оддалеки від ратунку мого, від слів мого стогнання.
1Ein Psalm Davids, vorzusingen; von der Hinde, die früh gejagt wird. Mein Gott, mein Gott, warum hast du mich verlassen? ich heule; aber meine Hilfe ist ferne.
2Боже мій! Кличу в день, а ти не озвешся, і вночі, та й нема менї впокою.
2Mein Gott, des Tages rufe ich, so antwortest du nicht; und des Nachts schweige ich auch nicht.
3Ти ж сьвятий живеш, прославлений від Ізраїля.
3Aber du bist heilig, der du wohnst unter dem Lobe Israels.
4На тебе вповали батьки наші; вони вповали, і ти заступив їх.
4Unsre Väter hofften auf dich; und da sie hofften, halfst du ihnen aus.
5До тебе кликали вони, і спаслися; на тебе вповали, і не посоромлено їх.
5Zu dir schrieen sie und wurden errettet; sie hofften auf dich und wurden nicht zu Schanden.
6Але ж я червяк, не чоловік, людям посьміховиско і народові погорда.
6Ich aber bin ein Wurm und kein Mensch, ein Spott der Leute und Verachtung des Volks.
7Всї, що дивляться на мене, кепкують; щирять зуби, покивуючи головами.
7Alle, die mich sehen, spotten mein, sperren das Maul auf und schütteln den Kopf:
8Він вповає на Господа! Нехай же спасе його та визволить, коли він вподобав його.
8“Er klage es dem HERRN; der helfe ihm aus und errette ihn, hat er Lust zu ihm.”
9Ти бо визволив мене з лона матері, і при грудях матері моєї дав менї спочивати.
9Denn du hast mich aus meiner Mutter Leib gezogen; du warst meine Zuversicht, da ich noch an meiner Mutter Brüsten war.
10Для тебе я призначений, як тілько вродився; від матернього лона почавши, ти єси Бог мій.
10Auf dich bin ich geworfen von Mutterleib an; du bist mein Gott von meiner Mutter Schoß an.
11Не відступай далеко від мене! Бо нещастє близько, а нема заступника в мене.
11Sei nicht ferne von mir, denn Angst ist nahe; denn es ist hier kein Helfer.
12Обгорнула мене дика гущавина; бугаї Базанські обступили мене.
12Große Farren haben mich umgeben, gewaltige Stiere haben mich umringt.
13Роззявили ротища свої, як лев рикаючий, що здобич шматує.
13Ihren Rachen sperren sie auf gegen mich wie ein brüllender und reißender Löwe.
14І став я, як вода розлита, всї сустави мої розвязались; серце моє, як той віск, у внутрі моїм розтопилось.
14Ich bin ausgeschüttet wie Wasser, alle meine Gebeine haben sich zertrennt; mein Herz ist in meinem Leibe wie zerschmolzen Wachs.
15Сила моя висохла, мов череповина, і язик мій присох до піднебіння; ти кинув мене між порохи смертні.
15Meine Kräfte sind vertrocknet wie eine Scherbe, und meine Zunge klebt an meinem Gaumen, und du legst mich in des Todes Staub.
16Бо собаки обсїли мене, голота злюків облягла мене; перекопали руки і ноги мої;
16Denn die Hunde haben mich umgeben, und der Bösen Rotte hat mich umringt; sie haben meine Hände und Füße durchgraben.
17Всї ребра мої міг би я полїчити; вони дивляться на мене, і не надивляться;
17Ich kann alle meine Gebeine zählen; aber sie schauen und sehen ihre Lust an mir.
18Вони розпаювали між себе одїж мою, і на кожну одежину кидали жереб.
18Sie teilen meine Kleider unter sich und werfen das Los um mein Gewand.
19Але ти, Господи, зостанься не далеко! моя сило, прийди менї в поміч!
19Aber du, HERR, sei nicht ferne; meine Stärke, eile, mir zu helfen!
20Сохрани від меча душу мою вбогу, від лаб собачих;
20Errette meine Seele vom Schwert, meine einsame von den Hunden!
21Спаси мене із пельки львиної! Так, ти вислухав мене, почувши буйволові роги.
21Hilf mir aus dem Rachen des Löwen und errette mich von den Einhörnern!
22Звіщати му імя твоє братам моїм; хвалити му тебе серед громади.
22Ich will deinen Namen predigen meinen Brüdern; ich will dich in der Gemeinde rühmen.
23Ви, що боїтесь Господа, вихваляйте його; всї роди Якова, прославляйте його, і майте страх перед ним, всї поколїння Ізраїлеві!
23Rühmet den HERRN, die ihr ihn fürchtet; es ehre ihn aller Same Jakobs, und vor ihm scheue sich aller Same Israels.
24Він бо не мерзиться і не гордує бідним у злиднях, і не одвертає лиця свого від него; і молитву його він вислухає.
24Denn er hat nicht verachtet noch verschmäht das Elend des Armen und sein Antlitz vor ihm nicht verborgen; und da er zu ihm schrie, hörte er's.
25Від тебе хвала моя у великому зборі; обітницї мої сповню перед тими, що бояться його.
25Dich will ich preisen in der großen Gemeinde; ich will mein Gelübde bezahlen vor denen, die ihn fürchten.
26Покірні їстимуть і наситяться; хвалити муть Господа ті, що його шукають, серце ваше жити ме по віки.
26Die Elenden sollen essen, daß sie satt werden; und die nach dem HERRN fragen, werden ihn preisen; euer Herz soll ewiglich leben.
27Схаменуться і навернуться до Господа всї кінцї землї; і перед тобою поклоняться всї поколїння народів.
27Es werden gedenken und sich zum HERRN bekehren aller Welt Enden und vor ihm anbeten alle Geschlechter der Heiden.
28Бо Господнє є царство, і він царює над народами.
28Denn des HERRN ist das Reich, und er herrscht unter den Heiden.
29Живляться і падають ниць всї тучні землї; перед ним поклоняться всї, що в порох повертаються, і хто не вдержить душі своєї живою.
29Alle Fetten auf Erden werden essen und anbeten; vor ihm werden die Kniee beugen alle, die im Staub liegen, und die, so kümmerlich leben.
30Одно насїннє буде служити йому; буде залїчене Господеві, як рід.
30Er wird einen Samen haben, der ihm dient; vom Herrn wird man verkündigen zu Kindeskind.
31Вони прийдуть і звістять людям, що народяться, правоту його, що так устроїв.
31Sie werden kommen und seine Gerechtigkeit predigen dem Volk, das geboren wird, daß er's getan hat.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.