Псальма 104
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Lutherbibel 1912
1Благослови Господа, душе моя! Господи, Боже мій, дивно ти великий, ти зодягнувся величчєм і красою;
1Lobe den HERRN, meine Seele! HERR, mein Gott, du bist sehr herrlich; du bist schön und prächtig geschmückt.
2Ти сьвітлом, як шатою, покрився, розіпняв небеса, як плахту наметну;
2Licht ist dein Kleid, das du anhast; du breitest aus den Himmel wie einen Teppich;
3Поставив двори свої над водами, обертаєш хмари на колесницю для себе, ти несешся на крилах вітру;
3Du wölbest es oben mit Wasser; du fährst auf den Wolken wie auf einem Wagen und gehst auf den Fittichen des Windes;
4Ангели твої в тебе послами, слуги твої — огонь пожираючий.
4der du machst Winde zu deinen Engeln und zu deinen Dienern Feuerflammen;
5Він утвердив землю на підвалинах її; вона не захитається по віки;
5der du das Erdreich gegründet hast auf seinem Boden, daß es bleibt immer und ewiglich.
6Безоднями покрив її, як одежою, води стояли понад горами.
6Mit der Tiefe deckst du es wie mit einem Kleide, und Wasser standen über den Bergen.
7Перед грозою твоєю погнались, перед голосом грому твого помчались далеко.
7Aber von deinem Schelten flohen sie, von deinem Donner fuhren sie dahin.
8Гори піднялися, долини спустились до місця, котре призначив для них.
8Die Berge gingen hoch hervor, und die Täler setzten sich herunter zum Ort, den du ihnen gegründet hast.
9Визначив їм гряницю, і не перейдуть її; не вернуться назад, покрити землю.
9Du hast eine Grenze gesetzt, darüber kommen sie nicht und dürfen nicht wiederum das Erdreich bedecken.
10Із жерел посилаєш у долини потоки: шумлять вони проміж горами;
10Du läßt Brunnen quellen in den Gründen, daß die Wasser zwischen den Bergen hinfließen,
11Напувають всю зьвірину з поля; дикі ослята гасять смагу свою;
11daß alle Tiere auf dem Felde trinken und das Wild seinen Durst lösche.
12Над ними кублиться небесне птаство, між віттєм голос їх роздається.
12An denselben sitzen die Vögel des Himmels und singen unter den Zweigen.
13Ти напуваєш гори з висоти твоєї; земля насичується плодом творива твого.
13Du feuchtest die Berge von obenher; du machst das Land voll Früchte, die du schaffest;
14Ти кажеш рости траві для скота і зеленинї на вжиток людям: щоб хлїба достачити із землї,
14du lässest Gras wachsen für das Vieh und Saat zu Nutz den Menschen, daß du Brot aus der Erde bringest,
15І вино, щоб веселило серце чоловіка; щоб міг оливою лице намастити, і щоб хлїб покріпив серце чоловіка.
15und daß der Wein erfreue des Menschen Herz, daß seine Gestalt schön werde vom Öl und das Brot des Menschen Herz stärke;
16Насичаються дерева Божі, кедри Ливанські, що посадив їх,
16daß die Bäume des HERRN voll Saft stehen, die Zedern Libanons, die er gepflanzt hat.
17На них гнїздиться птаство; на кипарисах бузько знайшов собі домівку.
17Daselbst nisten die Vögel, und die Reiher wohnen auf den Tannen.
18Високі гори для козлів диких, скелї — сховиско лисицям.
18Die hohen Berge sind der Gemsen Zuflucht, und die Steinklüfte der Kaninchen.
19Він сотворив місяць, щоб часи значити; сонце знає, коли заходити.
19Du hast den Mond gemacht, das Jahr darnach zu teilen; die Sonne weiß ihren Niedergang.
20Ти розкинеш темряву, і ніч настала; тодї ворушиться вся зьвірина лїсна;
20Du machst Finsternis, daß es Nacht wird; da regen sich alle wilden Tiere,
21Молоді леви ричать за здобичею, і щоб жадати поживи для себе від Бога.
21die jungen Löwen, die da brüllen nach dem Raub und ihre Speise suchen von Gott.
22Зійде сонце, вони вертають назад і в своїх норах лягають.
22Wenn aber die Sonne aufgeht, heben sie sich davon und legen sich in ihre Höhlen.
23Чоловік виходить до свого дїла, і до своєї працї аж до вечора.
23So geht dann der Mensch aus an seine Arbeit und an sein Ackerwerk bis an den Abend.
24Як багато, Господи, творива твого! Все премудростю сотворив єси, земля повна багацтва твого.
24HERR, wie sind deine Werke so groß und viel! Du hast sie alle weislich geordnet, und die Erde ist voll deiner Güter.
25Те море, велике і на всї сторони широке: там ворушиться безлїч зьвірини, малої і великої.
25Das Meer, das so groß und weit ist, da wimmelt's ohne Zahl, große und kleine Tiere.
26Там судна дорогу верстають, за ними кит, котрого сотворив єси, щоб там побивався.
26Daselbst gehen die Schiffe; da sind Walfische, die du gemacht hast, daß sie darin spielen.
27Всї вони тебе дожидають, щоб їжу їх у свій час дав їм.
27Es wartet alles auf dich, daß du ihnen Speise gebest zu seiner Zeit.
28Ти даєш їм, вони збирають; ти відчиняєш руку твою, вони добром насичаються.
28Wenn du ihnen gibst, so sammeln sie; wenn du deine Hand auftust, so werden sie mit Gut gesättigt.
29Ти одвертаєш лице твоє, вони лякаються; возьмеш духи їх, вони, визївнувши, у порох повертаються.
29Verbirgst du dein Angesicht, so erschrecken sie; du nimmst weg ihren Odem, so vergehen sie und werden wieder zu Staub.
30Пішлеш твого духа, будуть сотворені, та й обновиш лице землї.
30Du lässest aus deinen Odem, so werden sie geschaffen, und du erneuest die Gestalt der Erde.
31Слава Господня буде по віки, Господь буде радїти творивом своїм;
31Die Ehre des HERRN ist ewig; der HERR hat Wohlgefallen an seinen Werken.
32Він погляне на землю, і вона тремтить; доторкнеться гір, і вони димують.
32Er schaut die Erde an, so bebt sie; er rührt die Berge an, so rauchen sie.
33Сьпівати му Господеві, поки життя мого, сьпівати му псальми Богові мому, як довго життя стане.
33Ich will dem HERRN singen mein Leben lang und meinen Gott loben, solange ich bin.
34Нехай буде люба йому думка моя, і звеселюся в Господї.
34Meine Rede müsse ihm wohl gefallen. Ich freue mich des HERRN.
35Нехай счезнуть грішники із землї, і беззаконних нехай не буде. Благослови, душе моя, Господа! Аллилуя!
35Der Sünder müsse ein Ende werden auf Erden, und die Gottlosen nicht mehr sein. Lobe den HERRN, meine Seele! Halleluja!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.