Псальма 38
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Lutherbibel 1912
1Псальма Давидова на спомин. Господи, не картай мене в гнїві твому, не карай у досадї твоїй.
1Ein Psalm Davids, zum Gedächtnis. HERR, strafe mich nicht in deinem Zorn und züchtige mich nicht in deinem Grimm.
2Бо стріли твої прошибли мене, і рука твоя спустилась на мене.
2Denn deine Pfeile stecken in mir, und deine Hand drückt mich.
3Нема здорового місця на моїм тїлї задля гнїву твого; нема спокою в костях моїх задля гріха мого.
3Es ist nichts Gesundes an meinem Leibe vor deinem Drohen und ist kein Friede in meinen Gebeinen vor meiner Sünde.
4Бо несправедливостї мої спали на голову мою, як тягарь великий, вони затяжкі для мене.
4Denn meine Sünden gehen über mein Haupt; wie eine schwere Last sind sie mir zu schwer geworden.
5Смердять, гниють рани мої задля нерозуму мого.
5Meine Wunden stinken und eitern vor meiner Torheit.
6Я скорчився, над міру зігнувся; сумуючи, цїлий день похожаю.
6Ich gehe krumm und sehr gebückt; den ganzen Tag gehe ich traurig.
7Бо стегна мої ранами зовсїм покриті, і нема здорового місця на тїлї моїм.
7Denn meine Lenden verdorren ganz, und ist nichts Gesundes an meinem Leibe.
8Я знемігся і занепав надто, я ридаю від жалю серця мого.
8Es ist mir gar anders denn zuvor, und ich bin sehr zerstoßen. Ich heule vor Unruhe meines Herzens.
9Господи, перед тобою все бажаннє моє, і зітханнє моє не є перед тобою закрите.
9Herr, vor dir ist alle meine Begierde, und mein Seufzen ist dir nicht verborgen.
10Серце моє бьється, опустила мене моя сила, і сьвітло очей моїх, вже й його нема в мене.
10Mein Herz bebt, meine Kraft hat mich verlassen, und das Licht meiner Augen ist nicht bei mir.
11Мої други й побратими мої оддалеки стали від нужди моєї; і родина моя стоїть оподаль.
11Meine Lieben und Freunde treten zurück und scheuen meine Plage, und meine Nächsten stehen ferne.
12А ті, що наважили на життє моє, заставили сїла для мене; і ті, що бажають нещастя мого, говорять, як зробити менї пакість, вони цїлий день про зраду міркують.
12Und die mir nach dem Leben trachten, stellen mir nach; und die mir übelwollen, reden, wie sie Schaden tun wollen, und gehen mit eitel Listen um.
13Я ж, як глухий, не чую, і як нїмий, що уст своїх не отворить.
13Ich aber muß sein wie ein Tauber und nicht hören, und wie ein Stummer, der seinen Mund nicht auftut,
14Я став, як чоловік, що не чує, в котрого устах нема оправдання.
14und muß sein wie einer, der nicht hört und der keine Widerrede in seinem Munde hat.
15Бо на тебе, Господи, надїюся; ти даси відповідь, Господи, Боже мій.
15Aber ich harre, HERR, auf dich; du, Herr, mein Gott, wirst erhören.
16Бо я сказав: Ой, щоб вони не втїшались надо мною! Як я спотикнуся, вони величаються проти мене!
16Denn ich denke: Daß sie sich ja nicht über mich freuen! Wenn mein Fuß wankte, würden sie sich hoch rühmen wider mich.
17Я бо мало що не кульгаю, і біль мій все передо мною.
17Denn ich bin zu Leiden gemacht, und mein Schmerz ist immer vor mir.
18Бо я виявляю несправедливість мою; я зажурився задля гріха мого.
18Denn ich zeige meine Missetat an und sorge wegen meiner Sünde.
19Мої ж вороги жиють, набрали сили, і багацько їх, що ненавидять мене без причини.
19Aber meine Feinde leben und sind mächtig; die mich unbillig hassen, derer ist viel.
20І хто злом оддячує добро, ті проти мене, я бо про добро дбаю.
20Und die mir Arges tun um Gutes, setzen sich wider mich, darum daß ich an dem Guten halte.
21Не опусти мене, Господи, Боже мій, будь недалеко від мене.
21Verlaß mich nicht, HERR! Mein Gott, sei nicht ferne von mir!
22Спіши на поміч менї, Господи, мій спасителю!
22Eile, mir beizustehen, Herr, meine Hilfe.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.