Псальма 69
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
World English Bible
1Проводиреві хора: На Шошанїм. Давидова. Спаси мене, Боже, бо повідь займає душу мою!
1Save me, God, for the waters have come up to my neck!
2Загруз я в глибокому болотї і нема в йому дна; попав на глибину, і бистрінь заливає мене.
2I sink in deep mire, where there is no foothold. I have come into deep waters, where the floods overflow me.
3Я знемігся від поклику, гортань моя висохла; втомились очі мої, визираючи Бога мого.
3I am weary with my crying. My throat is dry. My eyes fail looking for my God.
4Більше ненавидящих мене безвинно, як волосся на голові в мене; потужні мої губителї, що без причини ворогують на мене; чого я не загарбав, те мусїв я дати.
4Those who hate me without a cause are more than the hairs of my head. Those who want to cut me off, being my enemies wrongfully, are mighty. I have to restore what I didn’t take away.
5Ти, Боже знаєш мій нерозум, і провини мої не закриті перед тобою.
5God, you know my foolishness. My sins aren’t hidden from you.
6Не дай же через мене осоромитись тим, що вповають на тебе, Господи, Боже сил небесних! Не дай осоромитись через мене тим, що шукають тебе, Боже Ізраїля!
6Don’t let those who wait for you be shamed through me, Lord GOD of Armies. Don’t let those who seek you be brought to dishonor through me, God of Israel.
7Бо за тебе терплю зневагу, і сором покрив лице моє!
7Because for your sake, I have borne reproach. Shame has covered my face.
8Чужим став я братам моїм, і чужинцем синам матері моєї.
8I have become a stranger to my brothers, an alien to my mother’s children.
9Бо ревність для дому твого ізсушила мене, і зневага тих, що тебе зневажають, впала на мене.
9For the zeal of your house consumes me. The reproaches of those who reproach you have fallen on me.
10Коли я плакав і душа віддалась посту, то й те було менї в наругу.
10When I wept and I fasted, that was to my reproach.
11Надїв я волосїнницю, і стався їм приповідкою.
11When I made sackcloth my clothing, I became a byword to them.
12Сидячі у воротах мають помовку про мене; складають піснї на підпитку.
12Those who sit in the gate talk about me. I am the song of the drunkards.
13Я ж, Господи, — молитва моя до тебе, в час благоволення твого. Боже, по великостї милосердя твого вислухай мене, по правдї спасення твого!
13But as for me, my prayer is to you, LORD, in an acceptable time. God, in the abundance of your loving kindness, answer me in the truth of your salvation.
14Витягни мене з болота, не дай менї потонути! Дай менї вирятуватись від ненавидників моїх, і з глибинї вод.
14Deliver me out of the mire, and don’t let me sink. Let me be delivered from those who hate me, and out of the deep waters.
15Бистрінь водяна нехай не затопить мене, і глибінь не проковтне мене, й яма роззявлена нехай не затулить челюстей своїх.
15Don’t let the flood waters overwhelm me, neither let the deep swallow me up. Don’t let the pit shut its mouth on me.
16Вислухай мене, Господи, велика бо твоя милість; поглянь на мене по великостї милосердя твого.
16Answer me, LORD, for your loving kindness is good. According to the multitude of your tender mercies, turn to me.
17І не одвертай лиця твого від слуги твого, я бо в тїснотї; вислухай мене скоро!
17Don’t hide your face from your servant, for I am in distress. Answer me speedily!
18Приближися до душі моєї, вирятуй її; спаси її задля ворогів моїх!
18Draw near to my soul and redeem it. Ransom me because of my enemies.
19Ти знаєш мою наругу, і зневагу мою, і сором мій; всї гнобителї мої перед тобою.
19You know my reproach, my shame, and my dishonor. My adversaries are all before you.
20Від наруги серце мов розбилось, я став вельми нужденний; ждав я милосердя, не дождався, і потїшителїв, та не знайшов нїкого.
20Reproach has broken my heart, and I am full of heaviness. I looked for some to take pity, but there was none; for comforters, but I found none.
21До страви моєї вкинули вони жовч, а прагнущого оцтом мене напували.
21They also gave me poison for my food. In my thirst, they gave me vinegar to drink.
22Стіл їх нехай буде сїттю перед ними, і що на благо людям, нехай на петлю їм обернеться.
22Let their table before them become a snare. May it become a retribution and a trap.
23Нехай в очах їм почорнїє, щоб не бачили сьвіта, і литки їх нехай їм завсїди трясуться.
23Let their eyes be darkened, so that they can’t see. Let their backs be continually bent.
24Висип на них ярость твою, і поломя гнїву твого нехай обгорне їх!
24Pour out your indignation on them. Let the fierceness of your anger overtake them.
25Спустошеннє нехай спаде на оселю їх; в наметах їх щоб не осталось нї одного живого!
25Let their habitation be desolate. Let no one dwell in their tents.
26Вони бо знущаються над тим, кого ти покарав, втїшаються болями ранених твоїх.
26For they persecute him whom you have wounded. They tell of the sorrow of those whom you have hurt.
27Полїчи їм неправду їх до неправди, і не дай їм увійти в правду твою.
27Charge them with crime upon crime. Don’t let them come into your righteousness.
28Нехай вичеркнуться з книги живих, і не будуть записані вкупі з праведними!
28Let them be blotted out of the book of life, and not be written with the righteous.
29Я ж бідний і горе менї; спасеннє твоє, Боже, нехай вислобонить мене!
29But I am in pain and distress. Let your salvation, God, protect me.
30Буду прославляти імя Боже піснями, величати його хвалою.
30I will praise the name of God with a song, and will magnify him with thanksgiving.
31Буде се любійше Господеві над бики, над теля рогате з росколеними ратицями.
31It will please the LORD better than an ox, or a bull that has horns and hoofs.
32Побачать впокорені, вони звеселяться; ви, що шукаєте Бога, нехай оживе серце ваше!
32The humble have seen it, and are glad. You who seek after God, let your heart live.
33Господь бо слухає бідних, і не одвертаєсь від попавших в неволю.
33For the LORD hears the needy, and doesn’t despise his captive people.
34Да восхвалять його небеса і земля, моря і все, що там живе-кишить.
34Let heaven and earth praise him; the seas, and everything that moves therein!
35Бог бо спасе Сиона, і збудує городи Юдейські; і мати муть там оселю і займаньщину.
35For God will save Zion, and build the cities of Judah. They shall settle there, and own it.
36І потомство слуг його мати ме наслїддє; і хто любить імя його, жити ме там.
36The children also of his servants shall inherit it. Those who love his name shall dwell therein.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.