Псальма 69
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Reina-Valera 1909
1Проводиреві хора: На Шошанїм. Давидова. Спаси мене, Боже, бо повідь займає душу мою!
1Al Músico principal: sobre Sosannim: Salmo de David. SÁLVAME, oh Dios, porque las aguas han entrado hasta el alma.
2Загруз я в глибокому болотї і нема в йому дна; попав на глибину, і бистрінь заливає мене.
2Estoy hundido en cieno profundo, donde no hay pie: he venido á abismos de aguas, y la corriente me ha anegado.
3Я знемігся від поклику, гортань моя висохла; втомились очі мої, визираючи Бога мого.
3Cansado estoy de llamar; mi garganta se ha enronquecido; han desfallecido mis ojos esperando á mi Dios.
4Більше ненавидящих мене безвинно, як волосся на голові в мене; потужні мої губителї, що без причини ворогують на мене; чого я не загарбав, те мусїв я дати.
4Hanse aumentado más que los cabellos de mi cabeza los que me aborrecen sin causa; hanse fortalecido mis enemigos, los que me destruyen sin por qué: he venido pues á pagar lo que no he tomado.
5Ти, Боже знаєш мій нерозум, і провини мої не закриті перед тобою.
5Dios, tú sabes mi locura; y mis delitos no te son ocultos.
6Не дай же через мене осоромитись тим, що вповають на тебе, Господи, Боже сил небесних! Не дай осоромитись через мене тим, що шукають тебе, Боже Ізраїля!
6No sean avergonzados por mi causa los que te esperan, oh Señor Jehová de los ejércitos; no sean confusos por mí los que te buscan, oh Dios de Israel.
7Бо за тебе терплю зневагу, і сором покрив лице моє!
7Porque por amor de ti he sufrido afrenta; confusión ha cubierto mi rostro.
8Чужим став я братам моїм, і чужинцем синам матері моєї.
8He sido extrañado de mis hermanos, y extraño á los hijos de mi madre.
9Бо ревність для дому твого ізсушила мене, і зневага тих, що тебе зневажають, впала на мене.
9Porque me consumió el celo de tu casa; y los denuestos de los que te vituperaban, cayeron sobre mí.
10Коли я плакав і душа віддалась посту, то й те було менї в наругу.
10Y lloré afligiendo con ayuno mi alma; y esto me ha sido por afrenta.
11Надїв я волосїнницю, і стався їм приповідкою.
11Puse además saco por mi vestido; y vine á serles por proverbio.
12Сидячі у воротах мають помовку про мене; складають піснї на підпитку.
12Hablaban contra mí los que se sentaban á la puerta, y me zaherían en las canciones de los bebedores de sidra.
13Я ж, Господи, — молитва моя до тебе, в час благоволення твого. Боже, по великостї милосердя твого вислухай мене, по правдї спасення твого!
13Empero yo enderezaba mi oración á ti, oh Jehová, al tiempo de tu buena voluntad: oh Dios, por la multitud de tu misericordia, por la verdad de tu salud, óyeme.
14Витягни мене з болота, не дай менї потонути! Дай менї вирятуватись від ненавидників моїх, і з глибинї вод.
14Sácame del lodo, y no sea yo sumergido: sea yo libertado de los que me aborrecen, y del profundo de las aguas.
15Бистрінь водяна нехай не затопить мене, і глибінь не проковтне мене, й яма роззявлена нехай не затулить челюстей своїх.
15No me anegue el ímpetu de las aguas, ni me suerba la hondura, ni el pozo cierre sobre mí su boca.
16Вислухай мене, Господи, велика бо твоя милість; поглянь на мене по великостї милосердя твого.
16Oyeme, Jehová, porque apacible es tu misericordia; mírame conforme á la multitud de tus miseraciones.
17І не одвертай лиця твого від слуги твого, я бо в тїснотї; вислухай мене скоро!
17Y no escondas tu rostro de tu siervo; porque estoy angustiado; apresúrate, óyeme.
18Приближися до душі моєї, вирятуй її; спаси її задля ворогів моїх!
18Acércate á mi alma, redímela: líbrame á causa de mis enemigos.
19Ти знаєш мою наругу, і зневагу мою, і сором мій; всї гнобителї мої перед тобою.
19Tú sabes mi afrenta, y mi confusión, y mi oprobio: delante de ti están todos mis enemigos.
20Від наруги серце мов розбилось, я став вельми нужденний; ждав я милосердя, не дождався, і потїшителїв, та не знайшов нїкого.
20La afrenta ha quebrantado mi corazón, y estoy acongojado: y esperé quien se compadeciese de mí , y no lo hubo: y consoladores, y ninguno hallé.
21До страви моєї вкинули вони жовч, а прагнущого оцтом мене напували.
21Pusiéronme además hiel por comida, y en mi sed me dieron á beber vinagre.
22Стіл їх нехай буде сїттю перед ними, і що на благо людям, нехай на петлю їм обернеться.
22Sea su mesa delante de ellos por lazo, y lo que es para bien por tropiezo.
23Нехай в очах їм почорнїє, щоб не бачили сьвіта, і литки їх нехай їм завсїди трясуться.
23Sean oscurecidos sus ojos para ver, y haz siempre titubear sus lomos.
24Висип на них ярость твою, і поломя гнїву твого нехай обгорне їх!
24Derrama sobre ellos tu ira, y el furor de tu enojo los alcance.
25Спустошеннє нехай спаде на оселю їх; в наметах їх щоб не осталось нї одного живого!
25Sea su palacio asolado: en sus tiendas no haya morador.
26Вони бо знущаються над тим, кого ти покарав, втїшаються болями ранених твоїх.
26Porque persiguieron al que tú heriste; y cuentan del dolor de los que tú llagaste.
27Полїчи їм неправду їх до неправди, і не дай їм увійти в правду твою.
27Pon maldad sobre su maldad, y no entren en tu justicia.
28Нехай вичеркнуться з книги живих, і не будуть записані вкупі з праведними!
28Sean raídos del libro de los vivientes, y no sean escritos con los justos.
29Я ж бідний і горе менї; спасеннє твоє, Боже, нехай вислобонить мене!
29Y yo afligido y dolorido, tu salud, oh Dios, me defenderá.
30Буду прославляти імя Боже піснями, величати його хвалою.
30Alabaré yo el nombre de Dios con cántico, ensalzarélo con alabanza.
31Буде се любійше Господеві над бики, над теля рогате з росколеними ратицями.
31Y agradará á Jehová más que sacrificio de buey, ó becerro que echa cuernos y uñas.
32Побачать впокорені, вони звеселяться; ви, що шукаєте Бога, нехай оживе серце ваше!
32Veránlo los humildes, y se gozarán; buscad á Dios, y vivirá vuestro corazón.
33Господь бо слухає бідних, і не одвертаєсь від попавших в неволю.
33Porque Jehová oye á los menesterosos, y no menosprecia á sus prisioneros.
34Да восхвалять його небеса і земля, моря і все, що там живе-кишить.
34Alábenlo los cielos y la tierra, los mares, y todo lo que se mueve en ellos.
35Бог бо спасе Сиона, і збудує городи Юдейські; і мати муть там оселю і займаньщину.
35Porque Dios guardará á Sión, y reedificará las ciudades de Judá; y habitarán allí, y la poseerán.
36І потомство слуг його мати ме наслїддє; і хто любить імя його, жити ме там.
36Y la simiente de sus siervos la heredará, y los que aman su nombre habitarán en ella.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.