Псальма 66
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
1Проводиреві хора: пісня, псальма. Воскликнїте Господеві, всї на землї!
1Покликни Богу, сва земљо!
2Сьпівайте славу імені його, звеличіть хвалу його!
2Запевајте славу имену Његовом, дајте Му хвалу и славу.
3Кажіть Богові: як страшні дїла твої! Задля великої сили твоєї піддаються тобі вороги твої, піддобруючись.
3Реците Богу: Како си страшан у делима својим! Ради велике силе Твоје ласкају Ти непријатељи Твоји.
4Цїла земля поклониться тобі, і сьпівати ме псальми; вона сьпівати ме імені твому.
4Сва земља нек се поклони Теби и поје Теби, нека поје имену Твом.
5Прийдїть і погляньте на дїла Божі! Страшний він в дїлах проти синів людських.
5Ходите и видите дела Бога страшног у делима својим над синовима људским.
6Він обернув море в сушу, пішки перейшли вони ріку; там ми радувались о нїм.
6Он је претворио море у сухоту, преко реке пређосмо ногама; онде смо се веселили о Њему;
7Він царює потугою своєю на віки; очі його споглядають на народи: Щоб не збунтувались ворохобники!
7Влада силом својом увек, очи Његове гледају на народе. Бунтовници, да се нисте подигли!
8Прославляйте, народи, Бога нашого, і голосїть хвалу його!
8Благосиљајте, народи, Бога нашег, и гласите хвалу Њему.
9Він дав життє душі нашій і не допустив, щоб похитнулись ноги наші.
9Он је даровао души нашој живот, и није дао да поклизне нога наша.
10Ти спробував нас, Боже, ти перетопив нас, як срібло перетоплюється.
10Ти си нас окушао, Боже, претопио си нас, као сребро што се претапа.
11Ти завів нас у сїти, завдав нам тяжкі оберемки на плечі наші.
11Увео си нас у мрежу, метнуо си бреме на леђа наша.
12Ти допустив, щоб люде насїли нам на шию; ми перейшли вогонь і воду; да ти вивів нас на чисте поле.
12Дао си нас у јарам човеку, уђосмо у огањ и у воду; али си нас извео на одмор.
13Увійду я в дім твій з жертвами цїлопалення, віддам тобі обітницї мої,
13Ући ћу у дом Твој са жртвама што се сажижу, извршићу Ти завете своје,
14Що уста мої слюбували, і губи мої обіцяли в тїснотї моїй.
14Које рекоше уста моја, и каза језик мој у тескоби мојој.
15Як жертву всепалення, принесу тобі тучних баранів з кадилом; пожертвую воли вкупі з козлами.
15Жртве паљенице претиле ћу ту принети с димом од претилине овнујске, принећу Ти теоце с јарићима.
16Прийдїть, послухайте, всї, що боїтесь Бога, і я роскажу, що він вдїяв душі моїй.
16Ходите, чујте сви који се бојите Бога, ја ћу вам казати шта је учинио души мојој.
17До него взивав я устами моїми, і величав язиком моїм.
17К Њему завиках устима својим, и језиком својим прославих Га.
18Коли б я бачив в серцї моїм беззаконнє, то Бог не почув би мене.
18Да сам видео у срцу свом безакоње, не би ме услишио Господ.
19Та Бог почув, він зглянувся на голос молитви моєї.
19Али Бог услиши, прими глас мољења мог.
20Благословен Бог, котрий не відкинув молитву мою, і не одвернув милосердє своє від мене.
20Благословен Бог, који не одврже молитве моје и не остави ме без милости своје!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.