Псальма 90

Kulish and Puluj Bible (1905)

Synodal Translation (Синодальный перевод)

1Молитва Мойсея, чоловіка Божого. Господи, ти був пристанню нашою з роду в рід.

1Живущий под кровом Всевышнего под сенью Всемогущего покоится,

2Перше, чим гори постали, і ти сотворив землю і весь сьвіт, од віку до віку ти єси, Боже.

2говорит Господу: “прибежище мое и защита моя, Бог мой, на Которого я уповаю!”

3Ти вертаєш людей у зотлїннє і кажеш: Вернїтесь, дїти людські!

3Он избавит тебя от сети ловца, от гибельной язвы,

4Бо тисяча лїт перед очима твоїми, мов день вчорашнїй, що минув, і як одна сторожа в ночі.

4перьями Своими осенит тебя, и под крыльями Его будешь безопасен; щит и ограждение - истина Его.

5Змітаєш їх геть; вони — як сон вранцї, як трава, що прозябає.

5Не убоишься ужасов в ночи, стрелы, летящей днем,

6Вранцї цвите і зеленїє, у вечір вяне і сохне.

6язвы, ходящей во мраке, заразы, опустошающей в полдень.

7Ми бо нидїємо від гнїву твого, від яростї твоєї ми тревожимось.

7Падут подле тебя тысяча и десять тысяч одесную тебя; но к тебе не приблизится:

8Ти поставив перед собою несправедливостї наші, тайни наші перед сьвітлом лиця твого.

8только смотреть будешь очами твоими и видеть возмездие нечестивым.

9Всї бо днї наші никнуть од яростї твоєї, лїта наші минають, як одна думка.

9Ибо ты сказал: “Господь - упование мое”; Всевышнего избрал ты прибежищем твоим;

10Днїв віку нашого на всього сїмдесять лїт, а як при силї, вісїмдесять лїт, а слава їх — то труди і біда; час бо скоро минає, і ми зникаєм.

10не приключится тебе зло, и язва не приблизится к жилищу твоему;

11Хто знає силу гнїву твого, і ярість твою по мірі страху твого?

11ибо Ангелам Своим заповедает о тебе - охранять тебя на всех путях твоих:

12Навчи нас, як днї наші лїчити, щоб придбати розумне серце!

12на руках понесут тебя, да не преткнешься о камень ногою твоею;

13Зглянься, Господи! Доки? І змилосердися над слугами твоїми!

13на аспида и василиска наступишь; попирать будешь льва и дракона.

14Насити нас вранцї милостю твоєю, і будем радуватись і веселитись по всї днї наші!

14“За то, что он возлюбил Меня, избавлю его; защищу его, потому что он познал имя Мое.

15Звесели нас по мірі днїв, в котрих понижив нас, по мірі лїт, в котрих ми горя зазнали.

15Воззовет ко Мне, и услышу его; с ним Я в скорби; избавлю его и прославлю его,

16Яви дїла твої слугам твоїм, а величиє твоє над синами їх!

16долготою дней насыщу его, и явлю ему спасение Мое”.

17І благоволеннє Господа Бога нашого нехай буде над нами! І дїло рук наших утверди для нас. Боже утверди дїло рук наших!

no verse 17 in this text

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.