Псальма
Chapter 78
Kulish and Puluj Bible (…
vs Korean Bible, 1910…
Aa
Text size
Line width
Verse numbers

Псальма 78

Kulish and Puluj Bible (1905)
Korean Bible, 1910 (한국어 성경)
1Наука Асафа. Слухай, народе мій, науки моєї! Прихилїть ухо ваше до слів уст моїх!
1(아삽의 마스길) 내 백성이여, 내 교훈을 들으며 내 입의 말에 귀를 기울일지어다
2Вітворю уста до приповістї, роскажу загадки з перед віків давних;
2내가 입을 열고 비유를 베풀어서 옛 비밀한 말을 발표하리니
3Про котрих ми чули і знаємо, і що їх розсказували нам батьки наші.
3이는 우리가 들은 바요 아는 바요 우리 열조가 우리에게 전한 바라
4Не втаїмо перед синами їх, будучим родам, звіщаючи хвалу Господа, і його потугу, і чудеса, котрі він сотворив.
4우리가 이를 그 자손에게 숨기지 아니하고 여호와의 영예와 그 능력과 기이한 사적을 후대에 전하리로다
5Він бо поставив сьвідченнє своє в Якові, і положив закон в Ізраїлї, заповідаючи батькам нашим, щоб синам своїм переказали.
5여호와께서 증거를 야곱에게 세우시며 법도를 이스라엘에게 정하시고 우리 열조에게 명하사 저희 자손에게 알게 하라 하셨으니
6Щоб знав їх рід будучий, сини, що народитись мають, щоб і вони встали і синам своїм росказали,
6이는 저희로 후대 곧 후생 자손에게 이를 알게 하고 그들은 일어나 그 자손에게 일러서
7Щоб на Бога вповали, і про дїла Божі не забували, і заповідї його сповняли,
7저희로 그 소망을 하나님께 두며 하나님의 행사를 잊지 아니하고 오직 그 계명을 지켜서
8І не були, як батьки їх, рід непокірний і ворохобливий, рід, що не статкував серцем, котрого дух не був вірний Богу.
8그 열조 곧 완고하고 패역하여 그 마음이 정직하지 못하며 그 심령은 하나님께 충성치 아니한 세대와 같지 않게 하려 하심이로다
9Сини Ефремові, оружні сагайдачні, кинулись назад в день бою.
9에브라임 자손은 병기를 갖추며 활을 가졌으나 전쟁의 날에 물러갔도다
10Не сповнили завіту Божого, і не схотїли ходити в законї його.
10저희가 하나님의 언약을 지키지 아니하고 그 율법 준행하기를 거절하며
11Забули дїла його і чудеса його, котрі явив їм.
11여호와의 행하신 것과 저희에게 보이신 기사를 잊었도다
12Він сотворив чудеса перед батьками їх, в землї Египецькій, на полї Зоан.
12옛적에 하나님이 애굽 땅 소안 들에서 기이한 일을 저희 열조의 목전에서 행하셨으되
13Він роздїлив море, і дав їм перейти, звелївши водам загатою, як ті вали, стояти.
13저가 바다를 갈라 물을 무더기 같이 서게 하시고 저희로 지나게 하셨으며
14І провадив їх в день під хмарою, і цїлу ніч при сьвітлї огня.
14낮에는 구름으로 온 밤에는 화광으로 인도하셨으며
15Пробивав скелю в пустинї, і щедро, як з глибинї, напував їх.
15광야에서 반석을 쪼개시고 깊은 수원에서 나는 것 같이 저희에게 물을 흡족히 마시우셨으며
16Велїв потокам із скелї плисти, і водї річками збігати.
16또 반석에서 시내를 내사 물이 강 같이 흐르게 하셨으나
17Вони ж не покидали проти його грішити, і Всевишнього в пустинї гнївити.
17저희는 계속하여 하나님께 범죄하여 황야에서 지존자를 배반하였도다
18І скушали Бога в серцях своїх, просячи поживи для похотї своєї.
18저희가 저희 탐욕대로 식물을 구하여 그 심중에 하나님을 시험하였으며
19І говорили вони проти Бога, кажучи: Чи може Бог приготовити стіл у пустинї?
19그 뿐 아니라 하나님을 대적하여 말하기를 하나님이 광야에서 능히 식탁을 준비하시랴
20Бач, скелю пробив він, і бризнула вода, і заклекотїли потоки; чи зможе він дати хлїба? Або чи дасть мяса народові свому?
20저가 반석을 쳐서 물을 내시매 시내가 넘쳤거니와 또 능히 떡을 주시며 그 백성을 위하여 고기를 예비하시랴 하였도다
21Тим то, як почув Господь, розгнївився і поломя запалало проти синів Якова, і гнїв піднявся проти Ізраїля.
21그러므로 여호와께서 듣고 노하심이여 야곱을 향하여 노가 맹렬하며 이스라엘을 향하여 노가 올랐으니
22Бо не вірили вони Богові, і не вповали на спасеннє його.
22이는 하나님을 믿지 아니하며 그 구원을 의지하지 아니한 연고로다
23А все ж таки повелїв він в горі хмарам, і відчинив двері небесні,
23그러나 저가 오히려 위의 궁창을 명하시며 하늘 문을 여시고
24І велївши, щоб падала манна на поживу їм, дав їм хлїба небесного.
24저희에게 만나를 비같이 내려 먹이시며 하늘 양식으로 주셨나니
25Хлїбом сильних живився чоловік, страви післав їм подостатком.
25사람이 권세 있는 자의 떡을 먹음이여 하나님이 식물을 충족히 주셨도다
26Післав від сходу вітра з неба, і силою своєю пригнав вітра з полудня.
26저가 동풍으로 하늘에서 일게 하시며 그 권능으로 남풍을 인도하시고
27І велїв, щоб падало мясо між них, як порошня, і птаство піряте, як пісок морський,
27저희에게 고기를 티끌같이 내리시니 곧 바다 모래 같은 나는 새라
28І велїв падати серед табору їх, кругом домівок їх.
28그 진중에 떨어지게 하사 그 거처에 둘리셨도다
29І їли до сита дуже, і доставив їм, чого забаглося.
29저희가 먹고 배불렀나니 하나님이 저희 소욕대로 주셨도다
30Та ще не одвернулись від забаганок своїх, ще була страва їх в губах їх,
30저희가 그 욕심에서 떠나지 아니하고 저희 식물이 아직 그 입에 있을 때에
31Як піднявся гнїв Бога на них, і став він губити зміж сильних їх, і повалив вибраних Ізраїлевих.
31하나님이 저희를 대하여 노를 발하사 저희 중 살진 자를 죽이시며 이스라엘의 청년을 쳐 엎드러뜨리셨도다
32Та ще й тодї вони грішити не переставали, і в чудеса його не вірували.
32그럴지라도 저희가 오히려 범죄하여 그의 기사를 믿지 아니하였으므로
33І дав їм коротати днї свої в марнотї, і лїта свої в страху.
33하나님이 저희 날을 헛되이 보내게 하시며 저희 해를 두렵게 지내게 하셨도다
34Коли вбивав їх, то шукали його і навертались, і благали Бога пильно.
34하나님이 저희를 죽이실 때에 저희가 그에게 구하며 돌이켜 하나님을 간절히 찾았고
35І спогадали вони, що Бог скеля їх, і Бог всевишнїй — спаситель їх.
35하나님이 저희의 반석이시요 지존하신 하나님이 저희 구속자이심을 기억하였도다
36І притворялись перед ним устами своїми, і брехали язиком своїм.
36그러나 저희가 입으로 그에게 아첨하며 자기 혀로 그에게 거짓을 말하였으니
37Серце бо їх не статкувало перед ним, завіту його вірно вони не сповняли.
37이는 하나님께 향하는 저희 마음이 정함이 없으며 그의 언약에 성실치 아니하였음이로다
38Але він змилосердився, він простив неправоту, і не запропастив їх; і часто одвертав гнїв свій, не дав попусту яростї своїй.
38오직 하나님은 자비하심으로 죄악을 사하사 멸하지 아니하시고 그 진노를 여러번 돌이키시며 그 분을 다 발하지 아니하셨으니
39І спогадав, що вони тїло, вітер, що проходить, і не вертає.
39저희는 육체 뿐이라 가고 다시 오지 못하는 바람임을 기억하셨음이로다
40Скілько то разів сердили вони його в пустинї, приводили в степах до смутку.
40저희가 광야에서 그를 반항하며 사막에서 그를 슬프시게 함이 몇번인고
41І знов, скушаючи Бога, завдали жалю сьвятому Ізраїля.
41저희가 돌이켜 하나님을 재삼 시험하며 이스라엘의 거룩한 자를 격동하였도다
42Не спогадали вони руки його, дня того, як вислобонив їх від гнобителя.
42저희가 그의 권능을 기억지 아니하며 대적에게서 구속하신 날도 생각지 아니하였도다
43Як явив знаки свої в Египтї і чудеса свої на полях Зоан:
43그 때에 하나님이 애굽에서 그 징조를, 소안 들에서 그 기사를 나타내사
44Він перемінив у кров ріки їх, так що не змогли пити води текучої.
44저희의 강과 시내를 피로 변하여 저희로 마실수 없게 하시며
45Допустив на них собачі мухи, щоб кусали їх, і жаби, щоб губили їх.
45파리 떼를 저희 중에 보내어 물게 하시고 개구리를 보내어 해하게 하셨으며
46Плоди їх віддав гусеницям, і працю їх саранї.
46저희의 토산물을 황충에게 주시며 저희의 수고한 것을 메뚜기에게 주셨으며
47Виногради їх побив градом, а садовину-морву ожеледдю.
47저희 포도나무를 우박으로, 저희 뽕나무를 서리로 죽이셨으며
48І віддав скотину їх градові, а отарі їх блискавкам.
48저희 가축을 우박에, 저희 양떼를 번갯불에 붙이셨으며
49Післав на них жар гнїву свого, лютість і ярість і горе, юрбу ангелів нещастя.
49그 맹렬한 노와 분과 분노와 고난 곧 벌하는 사자들을 저희에게 내려 보내셨으며
50Дав попуст гнїву свому, не зберіг душі їх від смертї, і життя їх віддав чумі.
50그 노를 위하여 치도하사 저희 혼의 사망을 면케 아니하시고 저희 생명을 염병에 붙이셨으며
51І побив всїх первороднїв в Египтї, первенцїв сили у Хамових шатрах.
51애굽에서 모든 장자 곧 함의 장막에 있는 그 기력의 시작을 치셨으나
52І велїв народові свому, як вівцї, пускатись в дорогу, і вів їх, як стадо, в пустинї.
52자기 백성을 양 같이 인도하여 내시고 광야에서 양떼같이 지도하셨도다
53І провадив їх безпечно, нїчого було їм боятись; а ворогів їх море покрило.
53저희를 안전히 인도하시니 저희는 두려움이 없었으나 저희 원수는 바다에 엄몰되었도다
54І привів їх до гряницї сьвятинї своєї, до гори тої, котру здобула правиця його.
54저희를 그 성소의 지경 곧 그의 오른손이 취하신 산으로 인도하시고
55І порозганяв народи перед ними, жеребом розпаював наслїддє, і поселив у шатрах їх поколїння Ізраїлеві.
55또 열방을 저희 앞에서 쫓아 내시며 줄로 저희 기업을 분배하시고 이스라엘 지파로 그 장막에 거하게 하셨도다
56Але вони скушали і сердили Бога всевишнього, і сьвідчень його не додержували.
56그럴지라도 저희가 지존하신 하나님을 시험하며 반항하여 그 증거를 지키지 아니하며
57Відступили і спроневірились, як батьки їх, вивернулись, як лук зрадливий.
57저희 열조같이 배반하고 궤사를 행하여 속이는 활 같이 빗가서
58Розсердили його горбищами своїми, образами своїми вразили його.
58자기 산당으로 그 노를 격동하며 저희 조각한 우상으로 그를 진노케 하였으매
59Бог почув і розлютився, і зовсїм відкинув Ізраїля.
59하나님이 들으시고 분내어 이스라엘을 크게 미워하사
60І покинув домівку Силомську, намет, що між людьми поставив його.
60실로의 성막 곧 인간에 세우신 장막을 떠나시고
61І віддав в неволю силу свою, і славу свою в руки напасників.
61그 능력된 자를 포로에 붙이시며 자기 영광을 대적의 손에 붙이시고
62І віддав під меча нарід свій, і розлютився на наслїддє своє.
62그 백성을 또 칼에 붙이사 그의 기업에게 분내셨으니
63Огонь пожер молодцїв їх, а дївчатам їх не сьпівали весїльних;
63저희 청년은 불에 살라지고 저희 처녀에게는 혼인 노래가 없으며
64Сьвященники їх полягли під мечем, а вдовицям їх нїколи було заплакати.
64저희 제사장들은 칼에 엎드러지고 저희 과부들은 애곡하지 못하였도다
65Тодї пробудився Господь, мов би спячий, як лицарь, що вином покріпившись, гукає.
65때에 주께서 자다가 깬 자 같이 포도주로 인하여 외치는 용사 같이 일어나사
66І побив ворогів своїх на стрімголов, завдав їм вічний сором.
66그 대적들을 쳐 물리쳐서 길이 욕되게 하시고
67І погордував шатром Йосифа, і не вибрав поколїння Ефремового;
67또 요셉의 장막을 싫어 버리시며 에브라임 지파를 택하지 아니하시고
68Тілько вибрав Юдин рід, гору Сион, що полюбив її.
68오직 유다 지파와 그 사랑하시는 시온산을 택하시고
69І збудував він сьвятиню, як гора високу, як земля, що на віки утвердив її.
69그 성소를 산의 높음 같이, 영원히 두신 땅 같이 지으셨으며
70І вибрав Давида, слугу свого, і взяв його від отар овечих;
70또 그 종 다윗을 택하시되 양의 우리에서 취하시며
71Із за кормлящих овець покликав його, пасти Якова, свій народ, і Ізраїля, наслїддє своє.
71젖 양을 지키는 중에서 저희를 이끄사 그 백성인 야곱 그 기업인 이스라엘을 기르게 하셨더니
72І він пас їх в чистотї серця свого, і розумними руками провадив їх.
72이에 저가 그 마음의 성실함으로 기르고 그 손의 공교함으로 지도하였도다

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.