תְהִלִּים

New Testament

מתיוסנט מארקהבְּשׂוֹרָה הַקְּדוֹשָׁה עַל־פִּי לוּקָסג'וןמַעֲשֵׂי הַשְּׁלִיחִיםאִגֶּרֶת פּוֹלוֹס הַשָּׁלִיחַ אֶל־הָרוֹמִיִּיםאִגֶּרֶת פּוֹלוֹס הָרִאשׁוֹנָה אֶל־הַקּוֹרִנְתִּיִּיםאִגֶּרֶת פּוֹלוֹס הָשֵּׁנִית אֶל־הַקּוֹרִנְתִּיִיםאִגֶּרֶת פּוֹלוֹס הַשָּׁלִיחַ אֶל־הַגָּלָטִיִּיםאִגֶּרֶת פּוֹלוֹס הַשָּׁלִיחַ אֶל־הָאֶפְסִיִּיםאִגֶּרֶת פּוֹלוֹס הַשָּׁלִיחַ אֶל־הַפִּילִפִּיִּיםאִגֶּרֶת פּוֹלוֹס הַשָּׁלִיחַ אֶל־הַקּוֹלַסִּים1 סלוניס2 סלוניס1 טימותי2 טימותיאִגֶּרֶת פּוֹלוֹס אֶל־טִיטוֹסאִגֶּרֶת פּוֹלוֹס אֶל־פִּילֵימוֹןאִגֶּרֶת אֶל־הָעִבְרִיםאִגֶּרֶת יַעֲקֹבהָאִגֶּרֶת הָרִאשׁוֹנָה לְפֶטְרוֹס הַשָּׁלִיחַהָאִגֶּרֶת הַשֵּׁנִית לְפֶטְרוֹס הַשָּׁלִיחַהָאִגֶּרֶת הָרִאשׁוֹנָה לְיוֹחָנָן הַשָּׁלִיחַהָאִגֶּרֶת הַשֵּׁנִית לְיוֹחָנָן הַשָּׁלִיחַהָאִגֶּרֶת הַשְּׁלִישִׁית לְיוֹחָנָן הַשָּׁלִיחַאִגֶּרֶת יְהוּדָהחזוֹן יוֹחָנָן
Chapter 90
Modern Hebrew Bible
vs Kulish and Puluj B…
Aa
Text size
Line width
Verse numbers

תְהִלִּים 90

Modern Hebrew Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1תפלה למשה איש האלהים אדני מעון אתה היית לנו בדר ודר׃
1Молитва Мойсея, чоловіка Божого. Господи, ти був пристанню нашою з роду в рід.
2בטרם הרים ילדו ותחולל ארץ ותבל ומעולם עד עולם אתה אל׃
2Перше, чим гори постали, і ти сотворив землю і весь сьвіт, од віку до віку ти єси, Боже.
3תשב אנוש עד דכא ותאמר שובו בני אדם׃
3Ти вертаєш людей у зотлїннє і кажеш: Вернїтесь, дїти людські!
4כי אלף שנים בעיניך כיום אתמול כי יעבר ואשמורה בלילה׃
4Бо тисяча лїт перед очима твоїми, мов день вчорашнїй, що минув, і як одна сторожа в ночі.
5זרמתם שנה יהיו בבקר כחציר יחלף׃
5Змітаєш їх геть; вони — як сон вранцї, як трава, що прозябає.
6בבקר יציץ וחלף לערב ימולל ויבש׃
6Вранцї цвите і зеленїє, у вечір вяне і сохне.
7כי כלינו באפך ובחמתך נבהלנו׃
7Ми бо нидїємо від гнїву твого, від яростї твоєї ми тревожимось.
8שת עונתינו לנגדך עלמנו למאור פניך׃
8Ти поставив перед собою несправедливостї наші, тайни наші перед сьвітлом лиця твого.
9כי כל ימינו פנו בעברתך כלינו שנינו כמו הגה׃
9Всї бо днї наші никнуть од яростї твоєї, лїта наші минають, як одна думка.
10ימי שנותינו בהם שבעים שנה ואם בגבורת שמונים שנה ורהבם עמל ואון כי גז חיש ונעפה׃
10Днїв віку нашого на всього сїмдесять лїт, а як при силї, вісїмдесять лїт, а слава їх — то труди і біда; час бо скоро минає, і ми зникаєм.
11מי יודע עז אפך וכיראתך עברתך׃
11Хто знає силу гнїву твого, і ярість твою по мірі страху твого?
12למנות ימינו כן הודע ונבא לבב חכמה׃
12Навчи нас, як днї наші лїчити, щоб придбати розумне серце!
13שובה יהוה עד מתי והנחם על עבדיך׃
13Зглянься, Господи! Доки? І змилосердися над слугами твоїми!
14שבענו בבקר חסדך ונרננה ונשמחה בכל ימינו׃
14Насити нас вранцї милостю твоєю, і будем радуватись і веселитись по всї днї наші!
15שמחנו כימות עניתנו שנות ראינו רעה׃
15Звесели нас по мірі днїв, в котрих понижив нас, по мірі лїт, в котрих ми горя зазнали.
16יראה אל עבדיך פעלך והדרך על בניהם׃
16Яви дїла твої слугам твоїм, а величиє твоє над синами їх!
17ויהי נעם אדני אלהינו עלינו ומעשה ידינו כוננה עלינו ומעשה ידינו כוננהו׃
17І благоволеннє Господа Бога нашого нехай буде над нами! І дїло рук наших утверди для нас. Боже утверди дїло рук наших!

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.