詩篇 90
Chinese Union Version, punctuated (Traditional)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1主啊，你世世代代作我們的居所。
1Молитва Мойсея, чоловіка Божого. Господи, ти був пристанню нашою з роду в рід.
2諸山未曾生出， 地與世界你未曾造成， 從亙古到永遠，你是上帝。
2Перше, чим гори постали, і ти сотворив землю і весь сьвіт, од віку до віку ти єси, Боже.
3你使人歸於塵土，說： 你們世人要歸回。
3Ти вертаєш людей у зотлїннє і кажеш: Вернїтесь, дїти людські!
4在你看來，千年如已過的昨日， 又如夜間的一更。
4Бо тисяча лїт перед очима твоїми, мов день вчорашнїй, що минув, і як одна сторожа в ночі.
5你叫他們如水沖去； 他們如睡一覺。 早晨，他們如生長的草，
5Змітаєш їх геть; вони — як сон вранцї, як трава, що прозябає.
6早晨發芽生長， 晚上割下枯乾。
6Вранцї цвите і зеленїє, у вечір вяне і сохне.
7我們因你的怒氣而消滅， 因你的忿怒而驚惶。
7Ми бо нидїємо від гнїву твого, від яростї твоєї ми тревожимось.
8你將我們的罪孽擺在你面前， 將我們的隱惡擺在你面光之中。
8Ти поставив перед собою несправедливостї наші, тайни наші перед сьвітлом лиця твого.
9我們經過的日子都在你震怒之下； 我們度盡的年歲好像一聲歎息。
9Всї бо днї наші никнуть од яростї твоєї, лїта наші минають, як одна думка.
10我們一生的年日是七十歲， 若是強壯可到八十歲； 但其中所矜誇的不過是勞苦愁煩， 轉眼成空，我們便如飛而去。
10Днїв віку нашого на всього сїмдесять лїт, а як при силї, вісїмдесять лїт, а слава їх — то труди і біда; час бо скоро минає, і ми зникаєм.
11誰曉得你怒氣的權勢？ 誰按着你該受的敬畏曉得你的忿怒呢？
11Хто знає силу гнїву твого, і ярість твою по мірі страху твого?
12求你指教我們怎樣數算自己的日子， 好叫我們得着智慧的心。
12Навчи нас, як днї наші лїчити, щоб придбати розумне серце!
13耶和華啊，我們要等到幾時呢？ 求你轉回，為你的僕人後悔。
13Зглянься, Господи! Доки? І змилосердися над слугами твоїми!
14求你使我們早早飽得你的慈愛， 好叫我們一生一世歡呼喜樂。
14Насити нас вранцї милостю твоєю, і будем радуватись і веселитись по всї днї наші!
15求你照着你使我們受苦的日子， 和我們遭難的年歲，叫我們喜樂。
15Звесели нас по мірі днїв, в котрих понижив нас, по мірі лїт, в котрих ми горя зазнали.
16願你的作為向你僕人顯現； 願你的榮耀向他們子孫顯明。
16Яви дїла твої слугам твоїм, а величиє твоє над синами їх!
17願主－我們上帝的榮美歸於我們身上。 願你堅立我們手所做的工； 我們手所做的工，願你堅立。
17І благоволеннє Господа Бога нашого нехай буде над нами! І дїло рук наших утверди для нас. Боже утверди дїло рук наших!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.