Йова 37
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Freedom Bible (フリーダム・バイブル)
1А від сього тремтить серце в менї й зрушилось із місця свого.
1まことに、これによって私の心は震え、 胸の内で跳ね動く。
2Слухайте, слухайте грому; се голос, що виходить із уст його.
2聞け、神の御声の轟音を。 その口から出る響きを。
3По під усїм небом реве він, блиск його — на всю землю.
3神はそれを天の下すべてに送り出し、 その稲妻を地の果てにまで送る。
4Ззаду його гуде голос; грімить він голосом величі своєї й не зʼупиняє його, коли голос його почуто.
4その後に御声がとどろく。 神はその威光の御声をもって雷鳴を響かせる。 その御声が響くとき、神は稲妻を引き止めない。
5Гласом своїм грімить Бог предивно, творить дїла великі, нам недослїдимі.
5神はその御声をもって驚くべき雷鳴を響かせる。 神は測り知れない大いなる業を行う。
6Він каже снїгові: Окрий землю! Ливень і дощ в його волї.
6神は雪に向かって『地に降れ』と言い、 にわか雨にも、 その力強い大雨にも同じように言うからだ。
7Людям печатає руки, щоб усї взнали дїло його.
7神はすべての人の手を封じ、 すべての人が御業を知るようにする。
8Зьвір утїкає в свій сховок і держиться в своїх леговищах.
8そのとき動物たちは身を隠し、 自分たちの巣穴にとどまる。
9Буря приходить з полудня, з півночі ж — студень.
9その部屋からは嵐がやって来て、 北からは寒さがやって来る。
10Від подиху Божого стає лід, і поверхність води стинається.
10神の息によって氷が張り、 水の広がりは凍りつく。
11Вогкостю наповняє він хмяри, а облаки сиплють сьвітло його,
11まことに、神は厚い雲に水分を満たし、 稲妻を宿す雲を広げる。
12І пускаються вони в напрямі намірів його, щоб виконати те, що він приказує їм, на поверхнї заселеної землї,
12雲は神の導きによって巡り、 人の住む地の全面で、 命じられたことをすべて行う。
13Він велить їм ійти або на скараннє, або на благословеннє, або на помилуваннє.
13懲らしめのためであれ、ご自身の地のためであれ、 あるいは慈しみのためであれ、神はそれを来させる。
14Слухай же сього, Иове; стій і роздумуй чудні дїла Божі.
14ヨブよ、これを聞け。 立ち止まって、神の驚くべき御業をよく考えよ。
15Знаєш же, як він послугуєсь ними, та як із хмари сьвітло викликає?
15あなたは、神がどのようにそれらを支配し、 その雲の稲妻を輝かせるのかを知っているか。
16Розумієш же рівновагу хмар, се чудне дїло (Бога) найзвершеннїйшого в знаннї?
16あなたは雲の絶妙な釣り合いを知るか。 知識において完全な方の驚くべき御業を。
17Як нагрівається одїж твоя, коли він спокійно дихне від полудня?
17南風によって地が静まるとき、 着物が熱くなるあなたに、
18Або може то ти напинав з ним небеса, тверді, як дзеркало лите?
18神とともに空を広げることができるか。 鋳造された鏡のように強い空を。
19Навчи нас, що сказати йому? Ми бо в тій темряві нїчого поняти не можем.
19私たちが神に何を言うべきか、私たちに教えよ。 私たちは暗くて、論じる言葉を整えられないからだ。
20Чи буде йому звіщено, що я говорю? Хиба ж сказав хто, що сказане доходить до його?
20私が語りたいと、神に告げるべきだろうか。 あるいは、人は自ら滅ぼされることを望むだろうか。
21Тепер не видко ясного сьвітла зпоза хмар, але повіє вітер, і проясниться.
21今は空に輝く光が見えなくても、 風が通り過ぎれば、空は晴れ渡る。
22Сьвітла погода приходить із півночі, а кругом Бога страшна величність.
22北から黄金の輝きがやって来る。 神には恐るべき威光がある。
23Вседержитель! Ми розумом дослїдити не можем його. Він великий силою, судом і повнотою правосуду. Він же нїкого й не пригнїтає.
23私たちは全能者を測り知ることができない。 神は御力にすぐれ、 公正と大いなる義をもって、人を虐げない。
24То нехай впокоряються перед ним люде, й нехай дрожать перед ним усї, що в серцї мають себе за мудрих!
24それゆえ、人々は神を恐れ敬う。 神は、自分を知恵ある者とする者を、誰一人顧みない。
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.